Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №725/449/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: розірвання договору довічного утримання (догляду)

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №725/449/25

Суддя: Скуляк І. А.

Єдиний унікальний номер 725/449/25

Номер провадження 2/725/113/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Ботнар Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_2 ), третя особа, без самостійних вимог: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко Алла Володимирівна (Проспект Незалежності, 83/2, м. Чернівці) про розірвання договору довічного утриманні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказувала на те, що їй, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Департаментом житлово-комунального господарства міської ради 10.08.2000 року, належала квартира за номером АДРЕСА_3 , в житловому будинку за номером АДРЕСА_4 . У вищевказаній квартирі вона проживає до теперішнього часу.

Зазначає, що квартира, за номером АДРЕСА_5 , складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 30,5 кв.м., та має житлову площу 13,6 кв.м.

Стверджує, що, 12 вересня 2019 року, між нею та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який був завірений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 9597.

Вказує, що згідно вищезазначеного договору, вона передає у власність відповідачці ОСОБА_2 належну їй на праві власності квартиру за номером АДРЕСА_3 , в житловому будинку за номером АДРЕСА_4 , взамін чого, відповідачка ОСОБА_2 зобов`язується надавати їй ( ОСОБА_1 ) довічно матеріальне забезпечення.

Зазначає, що згідно п. 6 договору довічного утримання від 12.09.2019 року, матеріальне забезпечення з утримання (харчування, необхідний догляд, забезпечення ліками) яке щомісячно має надаватися відповідачкою ОСОБА_2 їй ( ОСОБА_1 ) оцінюється сторонами в розмірі 500,00 гривень. З умовою збереження права, їй ( ОСОБА_1 ), безоплатного довічного проживання у відчужуваній квартирі.

Стверджує, що після укладення Договору довічного утримання відповідачка ОСОБА_2 виконувала умови договору довічного утримання, проте останній рік відповідачка ОСОБА_2 перестала надавати будь-яку матеріальну допомогу, взагалі не звертає уваги на її (позивачки) потреби і стан здоров`я, не забезпечує її (позивачку) харчуванням, медикаментами, необхідною допомогою, і взагалі відмовляється доглядати її (позивачку).

На підставі вищевикладеного, просить суд розірвати договір довічного утримання укладений 12 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 9597.

Повернути сторони у первісний стан, який існував до укладання договору довічного утримання від 12.09.2019 року, припинивши право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру за номером АДРЕСА_5 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру за номером АДРЕСА_5 .

Скасувати заборону відчуження квартири за номером АДРЕСА_5 , накладену 12.09.2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, Іщенко Аллою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі № 9598, застосовану за договором довічного утримання від 12.09.2019 року.

В судове засідання позивачка не з`явилася, від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить позов задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, хоча своєчасно та належним чином неодноразово була повідомлена судом про час та місце розгляду справи, а саме розміщенням оголошенням про виклик до суду на офіційному сайті суду. Про причини неявки суд не повідомила. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу за її відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін. Зі згоди позивачки суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

В судове засідання третя особа не з`явилася, хоча своєчасно та належним чином неодноразово була повідомлена судом про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка та її представник надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий,неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12 вересня 2019 року, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання, який був завірений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 9597. /а.с. 6/.

Так, статтею 744 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або її частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

За змістом укладеного між сторонами договору позивачка передала у власність ОСОБА_2 квартиру, за номером АДРЕСА_5 , складається з однієї житлової кімнати, загальною площею 30,5 кв.м., та має житлову площу 13,6 кв.м.

Вказана квартира належала позивачці на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Департаментом житлово-комунального господарства міської ради 10.08.2000 року.

Згідно п. 6 договору довічного утримання від 12.09.2019 року, матеріальне забезпечення з утримання (харчування, необхідний догляд, забезпечення ліками) яке щомісячно має надаватися відчужувачу, оцінюється сторонами в розмірі 500,00 гривень. З умовою збереження права безоплатного довічного проживання ОСОБА_1 , у відчужуваній квартирі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Договір довічного утримання є однією із правових форм забезпечення непрацездатних за віком або за станом здоров`я фізичних осіб. Недієздатна особа, відчужуючи квартиру (домоволодіння), має на меті отримання утримання, догляду і інших послуг, яких вона потребує внаслідок непрацездатності та похилого віку.

Закон чи договір не ставить в залежність факт належності здійсненого забезпечення утриманням чи доглядом від прийняття виконання таких дій відчужувачем. Відтак зобов`язання за договором довічного утримання вважається належно виконаним з моменту вчинення набувачем передбачених договором дій. Мотиви неприйняття виконання, як і сам факт такого неприйняття не мають правового значення до вирішення питання про належність виконання набувачем своїх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що відчужувачу за договором довічного утримання законом надано право ініціювати питання розірвання такого правочину у судовому порядку у випадку невиконання набувачем його умов, при цьому саме відповідач мав би убезпечити себе від подальших претензій відчужувача шляхом ведення відповідного обліку та на виконання вимог статей12,81 ЦПК України повинен надати суду докази відсутності цих обставин, на які посилається позивач.

Такі висновки щодо застосування положень статей 755, 756 ЦК України узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/1226/17-ц та від 06 травня 2020 року у справі № 755/1750/19.

У тексті позовної заяви позивачка зазначає, що відповідачка вже більше року не виконує своїх зобов`язань за договором.

У відповідності до абз. 3 п. 6 укладеного між сторонами договору, відчужувач має право вимагати своєчасного та повного здійснення та надання від набувача обов`язків згідно цього договору, вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків за цим договором.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до приписів статті 89 ЦПК України, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачкою факту неналежного виконання відповідачкою своїх обов`язків за договором довічного утримання.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 11, 651, 755, 756 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання укладений 12 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 9597.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на квартиру за номером АДРЕСА_5 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру за номером АДРЕСА_5 .

Скасувати заборону відчуження квартири за номером АДРЕСА_5 , накладену 12.09.2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, Іщенко Аллою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі № 9598, застосовану за договором довічного утримання від 12.09.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Скуляк І. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua