Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №488/4349/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4349/25

Провадження № 2/488/864/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.01.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявській Я.А.,

при секретарі судового засідання – Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Сивоконенко Ю.С. звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 101 303,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21 жовтня 2015 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , було розірвано, що підтверджується рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/1709/15-ц.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

Після розірвання шлюбу дитина проживає разом з матір`ю — ОСОБА_1 та перебуває на повному її утриманні.

Відповідно до рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/4080/15-ц від 03 грудня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі чого видано виконавчий лист.

23 травня 2016 року державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №51163499, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2016 року.

Внаслідок невиконання відповідачем у повному обсязі рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/4080/15-ц від 03 грудня 2015 року за ним утворилася заборгованість по аліментах за період з 19 липня 2021 року по 01 вересня 2025 року в розмірі 101 303 грн. 52 коп.

Однак відповідач тривалий час офіційно не працює та сплачує аліменти на утримання доньки частково, нерегулярно та не в повному обсязі.

На підставі вищезазначеного позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

В судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Представник позивач надала до суду заяву про слухання справи за їх з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про задоволення позову. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Третя особа у судове засідання не з`явилась про дату, час та місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. У поштових повідомленнях на 29.10.2025, 5.12.2025, листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання.

Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Крім того, ухвалу суду від 06.10.2025 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280, ст. 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини у рішенні «М.С. проти України» повторює, що існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що у позивача з відповідачем є спільна неповнолітня дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/4080/15-ц від 03 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.09.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На примусовому виконанні у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавчий лист, виданий на підставі вказаного рішення суду, у межах виконавчого провадження № 51163499.

На сьогоднішній день у відповідача за зазначеним виконавчим документом наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 101 303 грн. 52 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах. Загальна сума неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів за період з липня 2021 року по вересень 2025 року становить 156 911,44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Отже, закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз`яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по аліментам у боржника виникла по його вині та є наслідком його дій щодо ухилення від сплати аліментів.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 196 СК України. Зокрема, частину 1 викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

Встановлення граничного розміру пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, є обставиною, що пом`якшує відповідальність, а тому ст. 196 СК України, змінена Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України, має зворотню дію в часі.

Відповідно до постанови від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Великої Палати Верховного Суду України правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: р = (АІ х 1% х 01) + (А2 х 1% х 02) + ........(Ап х 1% х 0п), де: р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; 01 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; 02- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; Ап- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; 0п- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст.196 СК України позивач, має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Таким чином, є всі підстави вважати, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач заборгував позивачу аліменти і одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн., на підставі звільнення позивача від сплати судового збору при звернені до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 101 303,52 грн. за період з 19.07.2021 року по 01.09.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.01.2026 року.

Суддя Я.А. Чернявська