Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №488/4551/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/4551/25

Провадження № 2/488/917/26 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.01.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді — Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання — Коваль А.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру утримання аліментів на неповнолітню дитину, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 року позивач ОСОБА_1 в особі представника — адвоката Гроголь Р.В., звернулася до Корабельного районного суду міста Миколаєва з позовом, у якому просила змінити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини — сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з 14.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.11.2018 року у справі № 488/394/18 з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо, щомісячно.

На даний час ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є повнолітніми. ОСОБА_3 є неповнолітнім та перебуває на повному утриманні позивача.

Відповідач ухиляється від виконання судового рішення, матеріальної допомоги добровільно не надає.

На підставі вищезазначеного позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

В судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Представник позивача просила справу розглядати за відсутності позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. У поштових повідомленнях на 17.11.2025, 22.12.2025, листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за місцем проживання.

Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Крім того, ухвалу суду від 22.10.2025 року про відкриття провадження у даній справі було відразу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення відповідачу.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280, ст. 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі від якого народилися діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.11.2018 року у справі № 488/394/18 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_2 ухилявся від виконання судового рішення, тому позивачка звернулась до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області з виконавчим листом, де було відкрито виконавче провадження.

Неповнолітня дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Відповідач ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає. Разом із цим він має можливість надавати аліменти у зазначеному в позові розмірі.

Відповідач є працездатним, має стабільний заробіток, інвалідом не являється, не має інших утриманців, отже будь-які обставин, які б обумовлювали невиконання відповідачем обов`язку по прийняттю участі в утриманні неповнолітніх дітей, відсутні.

Відповідно до 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 СК України).

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідні роз`яснення викладені також у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів або ж погіршенням матеріального стану матері дитини остання може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає зміну способу стягнення аліментів, визначеного за рішенням суду (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Таким чином, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 Сімейного Кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та є законодавчо встановленою гарантією незалежно від матеріального стану платника аліментів.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

На підставі вищезазначеного суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову позивача, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає матеріальним нормам законодавства України.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., в зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру утримання аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Змінити розмір утримання аліментів на одну неповнолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 14 жовтня 2025 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2

Повний текст судового рішення складено 27.01.2026 року

Суддя Я.А. Чернявська