Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №716/2062/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2062/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря - Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, на стороні позивача без самостійних вимог – ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Посилається на те, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 12.11.2007, відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач являється його матір`ю. За рішенням Заставнівського районного суду від 21.03.2011 стягувались аліменти з відповідача на утримання свого сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн, а подальшому в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час ОСОБА_3 досяг повноліття, ІНФОРМАЦІЯ_2 він вступив на денну форму навчання у Навчально-науковий інститут фізико-технічних та комп`ютерних наук ЧНУ ім. Федьковича. ОСОБА_3 навчається на першому курсі даного закладу, спеціальність «Алгоритмічне та програмне забезпечення комп`ютерних систем», термін навчання до 30.06.2029.

Позивач зазначає, що син навчаючись на першому курсі, не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, потребує матеріального утримання, яке наразі надає позивачка самостійно, оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.

Відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки є здоровою, працездатною особою, на утриманні не має інших осіб. У зв`язку із наведеним, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина, який продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, але не більше як до досягнення сином двадцяти трьох років.

В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, в поданій до суду заяві просять справу розглядати без їх участі на підставі документів, наявними в матеріалах справи, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином двічі повідомленим за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст. 130,131 ЦПК України, про причини відсутності не повідомив, відзиву чи клопотань про розгляд справи без участі чи відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. До суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи без участі відповідача, на підставі ст. 280 ЦПК України за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду та таке.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.11.2007 відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № З від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років: продовження ними навчання: потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку(доходу) платника аліментів визначає суд, відповідно до ст. 200 Сімейного Кодексу України.

Частиною першою статті 182 СК України регламентовано, що суд при визначенні розміру аліментів враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Як вбачається із копії довідки № 168/4/25 від 16.10.2025, яка видана Навчально-науковим інститутом фізико-технічних та комп`ютерних наук ЧНУ ім. Федьковича, ОСОБА_3 дійсно є студентом першого курсу Навчально-наукового інституту фізико-технічних та комп`ютерних наук ЧНУ ім. Федьковича, денної форми навчання. Термін навчання до 30.06.2029 (а.с.7).

У зв`язку з навчанням, ОСОБА_3 працевлаштуватися не може, перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 , яка наразі забезпечує сина самостійно.

Встановивши, що син сторін по справі досягнув повноліття, навчається, а відповідач є фізично здоровою особою, працездатного віку, а також те, що він зобов`язаний і спроможний надавати допомогу синові,який продовжує навчання, тому суд вважає можливим визначити розмір матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у частковому відношення до доходів відповідача в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 199 СК України, суд вважає що аліменти із відповідача ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина, який продовжує навчання необхідно стягувати, починаючи із дня подання заяви, тобто із 21.11.2025 і до припинення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 141 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 10:30 год. 21.01.2026 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 26.01.2026 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України, з урахуванням вихідних днів), то датою ухвалення даного судового рішення є 26.01.2026.

Керуючись ст.ст.182,199,200 Сімейного кодексу України, ст.ст.76-80,133,141, 258,259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.11.2025 до припинення ОСОБА_3 навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жителька с. Репуженці Чернівецького району Чернівецької області;

представник позивачки – Павалюк Галина Василівна, адвокат, ордер від 18.11.2025;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), житель с.Суховерхів, Чернівецького району Чернівецької області.

Повний текст рішення складено 26.01.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА