Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №714/1550/25 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Провадження № 1-кп/714/45/26

ЄУН : 714/1550/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2026 р. м. Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю : секретаря судових засіданьОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисникаОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №72025261020000042 відносно

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, інвалід 3 групи, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на території Румунії, точної дати та час органом досудового розслідування не встановлено, отримав від невстановленої особи 30 (тридцять) одиниць скляних пляшок вина країни виробника Франції, без марок акцизного податку, ємністю 750 мл кожна, які відповідно до норм Податкового кодексу України відносяться до підакцизних товарів, які помістив у картонні упакування, та завантажив у салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 316», номерний знак НОМЕР_1 , а саме, за другим рядом пасажирських сидінь серед особистих речей.

У подальшому, 26 травня 2025 року, близько 23 год. 16 хв., обвинувачений ОСОБА_5 , як водій автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 316», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , прибув в зону митного контролю пропускного пункту «Дяківці-Раковець» митного поста «Дяківці» Чернівецької митниці Державної митної служби України, де під час проведення митного контролю останній, діючи умисно, з метою приховання від митного контролю ввезених через митний кордон України підакцизних товарів, заповнив митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, в якій вказав про відсутність товарів, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню митним платежем.

Однак, під час повного митного огляду автомобіля марки «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 316», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , працівниками Чернівецької митниці Державної митної служби України у салоні автомобіля, а саме, за другим рядом пасажирських сидінь серед особистих речей, виявлено приховані від митного контролю тридцять одиниць скляних пляшок вина країни виробника Франції, без марок акцизного податку, ємністю 750 мл. кожна, а саме, двадцять три скляні пляшки слабоалкогольних напоїв - вино червоне, з маркуваннями на етикетках: «LA ТАСНЕ APPELLATION LA ТАСНЕ CONTROLEE»; «VOSNE-ROMANEE CROS-PARANTOUX»; «DOMAINE BIZOT»; «DOMAINE COMTE GEORGES DE VOGUE»; «RICHEBOURG APPELLATION RICHEBOURG CONTROLEE»; «DOMAINE G. ROUMIER»; «LA ROMANEE GRAND CRU MONOPOLE»; а також 7 (сім) скляних пляшок слабоалкогольного напою - вино біле, з маркуваннями на етикетках: «BATARD MONTRACHED 2012, GRAND CRU»; «DOMAINE ROULOT MEURSAUET PERRIERES»; «BIENVENUES BATARD MONTRACHED»; «COCHE-DURY», загальною вартістю 1 591 551, 94 гривень.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-1 КК України, як переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (контрабанда), у значному розмірі.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, обставини наведенні у обвинувальному акті не оспорює. Про вчинене шкодує та розкаюється у вчиненому.

У зв`язку із визнанням обвинуваченим ОСОБА_5 обставин вчинення кримінального правопорушення, суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати інші докази, оскільки ніхто з учасників процесу їх не оспорював.

Сукупність доказів здобутих органом досудового розслідування та досліджувані судом відображають обставини за яких ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення, підтверджують його винуватість та дає можливість суду дійти висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 204-1 КК України, як переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів (контрабанда), у значному розмірі.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд в силу вимог ст. 50 КК України звертає увагу, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 2,3 своєї постанови № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернув увагу на те, що суди мають призначати покарання з урахуванням ступеня тяжкості, обставин вчиненого злочину, його наслідків і даних про особу винуватого. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання у цілому.

На вказане неодноразово звернув увагу Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 3 квітня 2023 року у справі № 930/2622/20 (провадження № 51 - 2970 км 22); 18 липня 2024 року у справі № 703/1167/23 (провадження № 51-3476 ск 24); від 28 лютого 2024 року у справі № 379/494/23 (провадження № 51-5905 км 23).

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Так, судом враховано те, що ОСОБА_5 вчинив тяжке кримінальне правопорушення.

Як особа обвинувачений за місцем проживання характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою молодого віку, інвалід третьої групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, які пом`якшують обвинуваченому покарання, є щире каяття та сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

За наведених обставин, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, зважаючи на особу винного, а саме його позитивної характеристики за місцем проживання, відомостей щодо відсутності судимостей, обставин які пом`якшують покарання обвинуваченого щодо сприяння органу досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення та щирого каяття, виходячи з загальних засад призначення покарання щодо його необхідності й достатності, постанови Верховного Суду та практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 йому слід призначити покарання у виді штрафу.

Втім, приходячи до висновку про необхідність призначення реального покарання, суд вважає, що встановлені по справі обставини дають підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 вимог ст. 69 КК України.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав факт вчиненого ним кримінального правопорушення, дійсно, відверто, а не уявно, виявив щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, а також відсутність потерпілих та завданої шкоди. Крім цього, обвинувачений сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав покази з приводу обставин вчиненого.

Зазначені вище обставини, суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що в свою чергу дає суду можливість для застосування вимог ст. 69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 204-1 КК України.

В порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 також слід стягнути на користь держави витрати за судові експертизи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.96-2 та 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_5 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 000 гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді особистого зобвязання залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судових експертизи в сумі 27989 (двадцять сім тисяч дев`ятсот вісімдесят девять) грн. 28 коп.

Речові докази :

30 (тридцять) одиниць скляних пляшок вина країни виробника Франції, без марок акцизного податку, ємністю 750 мл., а саме : 23 (двадцять три) скляні пляшки слабоалкогольних напоїв - вино червоне, з маркуваннями на етикетках: «LA ТАСНЕ APPELLATION LA ТАСНЕ CONTROLEE»; «VOSNE-ROMANEE CROS-PARANTOUX»; «DOMAINE BIZOT»; «DOMAINE COMTE GEORGES DE VOGUE»; «RICHEBOURG APPELLATION RICHEBOURG CONTROLEE»; «DOMAINE G.ROUMIER»; «LA ROMANEE GRAND CRU MONOPOLE»; а також 7 (сім) скляних пляшок слабоалкогольного напою - вино біле, з маркуваннями на етикетках: «BATARD MONTRACHED 2012, GRAND CRU»; «DOMAINE ROULOT MEURSAUET PERRIERES»; «BIENVENUES BATARD MONTRACHED»; «COCHE-DURY» - конфіскувати та знищити.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя :