Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №643/14075/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 643/14075/25

Провадження № 2/645/401/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

секретаря судових засідань – Кривченко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

22.08.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - адвокат Столітній М.М., звернувся до Салтівського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електронним договором №1624731 від 24.05.2024 року в розмірі 32000,00 грн., з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 16050,00 грн - сума процентів за користування кредитом, 10950,00 грн - нараховані проценти за 146 календарних днів. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. та судового збору – 2422,40 грн. Також просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si*s):100)-s, де І сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С*3:100:365*Дн., де С- сума основного боргу; 3 - 3%річних; 100 -переведення відсотків; 365-кількість днів у році; Дн.- кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що уразі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»)та ОСОБА_1 укладено Договір № 1624731 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, визначені договором. Сума кредиту становила 5000,00 грн, строк кредитування встановлено було на 360 днів: з 24.05.2024 по 19.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів встановлювалася як кожні 15 днів. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , про що додається довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, а п. 4.1. Кредитного договору передбачалося право ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на укладення договорів щодо відступлення права вимоги або договорів факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача, 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало Договір факторингу № 24122024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», згідно умов якого до останнього перейшло право вимоги відповідача за кредитним договором. В зв`язку з тим, що відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором на загальну суму 32000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 16050,00 грн - сума процентів за користування кредитом, 10950,00 грн - нараховані проценти за 146 днів.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 27.08.2025 року вищезазначену справу направлено за підсудністю до Немишлянського районного суду міста Харкова, яка надійшла 23.09.2025 року.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 29.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» відповідні докази.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 24.05.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1624731 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно умов Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язалося надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, визначені договором.

Сума кредиту становила 5000,00 грн, строк кредитування встановлено було на 360 днів: з 24.05.2024 по 19.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів встановлювалася як кожні 15 днів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором В821 24.05.2024 ОСОБА_1 підписав кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту, а також відповідачем підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , про що додається довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» від 16.01.2025 вих. № 20250116-355, зі змісту якої вбачається, що на підставі укладеного між провайдером та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Договору про організацію переказу грошових коштів на платіжну картку клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було успішно перераховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн з призначенням платежу - зарахування на картку з маскою № НОМЕР_2 .

Факт отримання відповідачем грошових коштів також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-251111/95693-БТ від 17.11.2025 року, згідно із яким на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та 24.05.2024 року було зарахування коштів у сумі 5000,00 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» утворилася дебіторська заборгованість, яка відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості за кредитом станом на 24.12.2024 становила загальну суму в розмірі 34500,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16050,00 грн - заборгованість за відсотками, 2000,00 грн – штрафні санкції.

Так як пунктом 4.1. Кредитного договору передбачалося право ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на укладення договорів щодо відступлення права вимоги або договорів факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача, 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало Договір факторингу №24122024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»), згідно умов якого до останнього перейшло право вимоги відповідача за кредитним договором №1624731 від 24.05.2024 року.

У пункті 1.2. договору факторингу сторонами зафіксовано умову, відповідно до якої перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Судом досліджено наявний в матеріалах цивільної справи Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 24122024 від 24.12.2024, підписаний сторонами 24.12.2024.

Таким чином, відповідно до умов договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набув права вимоги до боржника ОСОБА_1 .

Частина друга ст. 1082 ЦК України регламентує, що боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

На виконання цієї норми закону, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надіслала ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1624731 від 24.05.2024, згідно якого відповідачу було повідомлено, що у зв`язку з невиконанням ним своїх зобов`язань перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за діючим договором про надання кредиту, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право грошової вимоги за цим кредитним договором на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», відтак усі платежі необхідно в подальшому здійснювати на користь нового кредитора за відповідними реквізитами, вказаними у повідомленні.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 продовжував ухилятися від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором на загальну суму 32000,00 грн, з яких: 5000,00 грн- сума кредиту, 16050,00 грн - ума процентів за користування кредитом, 10950,00 грн - нараховані проценти за 146 днів.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Щодо правової природи укладеного Договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1624731 від 24.05.2024, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки закон передбачає такий вид зобов`язань, 24.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклало Договір факторингу №24122024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Норма ст. 1077 ЦК України регламентує, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, як регламентує норма частини першої ст. 516 ЦК України. Нормою ст. 517 ЦК України передбачено, що доказами прав нового кредитора у зобов`язанні виступає той факт, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, позивач нарахував відсотки за користування кредитом за 146 день, а саме з моменту набуття права вимоги 25.12.2024 по 19.05.2025 - строк закінчення дії Договору №1624731 від 24.05.2024 року: 5000,00 грн*1,5% = 75 грн*146 календарний день = 10950,00 грн.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів щодо виконання взятих на себе за договором зобов`язань щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, не спростований доводами відповідача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суми заборгованості в розмірі 32000,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу в порядку ч. 10 та ч. 11ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу Україниза формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100)s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s- сума заборгованості; 100 - переведення відсотків. Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С- сума основного боргу; 3- 3% річних; 100- переведення відсотків; 365- кількість днів у році; Дн.- кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нормою Перехідних положень установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, в цій частині позову суд відмовляє.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, акт № 9487 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року.

Зі змісту акту № 9487 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року вбачається, що адвокатом Столітнім М.М. були надані ТОВ «Фінансова компанія Фінтраст Капітал» юридичні послуги загальною вартістю 10000,00 грн.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, позовна заява подана засобом «Електронний суд», справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» адвокатом Столітнім М.М. в даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором Договором №1624731 від 24.05.2024 у загальному розмірі 32000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м.Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова