Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №643/5898/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/5898/24

Провадження № 2/643/218/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засіданні Ісоєва К.М., представника позивача - адвоката Бевзюк О.О., представника відповідача – адвоката Попова Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Бевзюк Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Бевзюк О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить:

- визнати бездіяльність АТ «Правекс Банк» (відповідач), що виявилася у не проведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08.2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021, протиправною;

- зобов`язати відповідача провести реструктуризацію зобов`язань позивача за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08. 2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 71 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

Між позивачем та відповідачем укладені такі кредитні договори: 1) Кредитний договір № 616RPUA211940001 від 13.07.2021 на суму 115000,00 грн.; 2) Кредитний договір № 616RPUA213290001 від 25.11.2021 на суму 100000,00 грн.; 3) Кредитний договір № 616RPUS202330001 від 20.08.2020 на суму 130000,00 грн.; 4) Кредитний договір № 616RPUS211620001 від 11.06.2021 на суму 55000,00 грн. Після укладення вищезазначених Кредитних договорів позивач, як позичальник, завжди сумлінно виконувала свої зобов`язання за вказаними договорами та завжди своєчасно вносила чергові платежі. Однак внаслідок військової агресії Російської Федерації і бойових дій на території міста Харкова позивачеві довелося виїхати із міста та декілька разів переїжджати в різні міста України, вона залишилась без роботи. Таким чином, у зв`язку з об`єктивними форс-мажорними обставинами фінансове становище позивача значно погіршилось та у неї не було заробітку для виконання кредитних зобов`язань відповідно до укладених Кредитних договорів. Позивач, правомірно вважаючи, що має право на обов`язкову реструктуризацію виниклої заборгованості, 21.08.2023 звернулася з заявою, в якій просила зменшити суму заборгованості та провести реструктуризацію виниклої заборгованості за споживчим кредитом. Так, позивачем зазначені критерії, відповідно до яких позивач має право на проведення відповідачем реструктуризації кредитної заборгованості, а саме: 1) Кредитні договори про споживчий кредит не забезпечені заставою (іпотекою); 2) Станом на дату звернення з заявою про реструктуризацію, 21.08.2023, відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з позивача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження; 3) Місце постійного проживання позивача (яке на час подачі заяви позивачем покинуте та вона є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) було віднесене до зони активних бойових дій та на даний час є зоною можливих бойових дій. Вказану заяву було направлено рекомендованим поштовим повідомленням 21.08.2023 на адресу Головної структури відповідача, однак на зазначену заяву жодної відповіді не надходило. У зв`язку з чим позивач звернулась до суду з вказаним позовом

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 07.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 05.08.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі. Підтвердив, що він є повноважним представником відповідача, повноваження якого є дійсними на дату проведення судового засідання. Зазначив, що позивач, коли зверталась з заявами про реструктуризацію заборгованості, не надала відповідачу необхідні документи, а саме довідку про склад сім`ї та довідку про доходи позивача та членів її родини. Погашень заборгованості за кредитними договорами не проводилось з 2023 року.

26.06.2024 представником відповідача надано письмові пояснення, згідно яких позивач на даний час не виконує свої зобов`язання, а проводить дії, які не відповідають укладеним кредитним договорам та затримує і затягує через судову інстанцію виконання своїх зобов`язань. Відповідно до умов укладених кредитних договорів сторони чітко визначили свої дії та передбачили санкції в разі невиконання відповідних дій. Банк не отримав всіх необхідних документів зі сторони позивача для відповідного розгляду заяви про реструктуризацію. Банк вважає, що він не порушив права будь-яким чином по укладеним кредитним договорам між позивачем та відповідачем, загальна сума грошових коштів була надана в користування та на умовах безумовного повернення в розмірі 300000,00 грн. Зі сторони позивача є безпідставне твердження про порушення його прав, яке не відповідає дійсності.

12.09.2025 представником відповідача надані додаткові письмові пояснення, згідно яких сторона позивача не надала банку всі обов`язкові умови для розгляду заяви про реструктуризацію. Так, до заяви про реструктуризацію додаються такі документи: довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для споживача, який покинув місце постійного проживання, розташоване на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України); документи, що підтверджують постійне місце проживання на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї - на вимогу кредитора); посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, надане відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У разі ненадання споживачем необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 8 цього пункту, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації на умовах, визначених цим пунктом. Більш того, безпосередньо відповідач намагався вияснити дане питання, але відповіді на подану заяву про надання довідки про склад сім`ї від позивача не було отримано. Таким чином, проводити реструктуризацію заборгованості позивача банк повинен тільки по наданим документам та перевірки їх фінансового стану. Без надання відповідної інформації банк не зможе вирішити питання про реструктуризацію. Таким чином, відповідач заперечує проти поданого позову в зв`язку з його необґрунтованістю та недодержанням всіх процесуальних норм, згідно чинного законодавства.

13.10.2025 представником позивача надано заяву з приводу пояснень представника відповідача, згідно якої заява на реструктуризацію позивачем подана відповідачу 21.08.2023. Це надсилання вказаної заяви було повторно. Перша надавалась 03.07.2023. Жодних вимог про надання додаткових документів від відповідача не надходило. Крім того, позивачем було заявлено в заяві, що вона є внутрішньо переміщеною особою та як доказ надано довідку на підтвердження. Позивач не мешкає фактично в місці реєстрації з причини пошкодження житла військовою агресією РФ. Тому жодного листа позивач від відповідача не отримувала. Крім того, в заяві позивачем були надані телефон та електронна адреса для зв`язку й більш того, з проханням повідомити на електронну адресу. Жодних звернень, вимог, листів позивач від відповідача не отримувала.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Відповідно до Довідки № 887-37 БТ від 14.05.2024, виданої АТ «Правекс Банк», між сторонами були укладені наступні кредитні договори (а.с. 40-41):

1)№ 616RPUS202330001 від 20.08.2020 терміном до 19.08.2025 з лімітом кредитування 130000,00 грн. зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 90999,94 грн., заборгованість за відсотками 179,41 грн., прострочена заборгованість відсутня;

2)№ 616RPUS211620001 від 11.06.2021 терміном до 10.06.2021 з лімітом кредитування 55000,00 грн., зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 21499,98 грн., заборгованість за відсотками 145,42 грн., прострочена заборгованість відсутня;

3)№ 616RPUA211940001 від 13.07.2021 терміном до 12.07.2026 з лімітом кредитування 115000,00 грн., зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 106582,95 грн., заборгованість за відсотками 610,41 грн., прострочена заборгованість відсутня;

4)№ 616RPUA213290001 від 25.11.2021 терміном до 24.11.2026 з лімітом кредитування 100000,00 грн., зі сплатою 17,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 97914,20 грн., заборгованість за відсотками 1447,79 грн., прострочена заборгованість відсутня.

21.08.2023 позивач звернулась до відповідача з заявою про реструктуризацію заборгованості (а.с. 37-39). До заяви були додані копія паспорту та коду, копія витягу з реєстру територіальної громади щодо постійної реєстрації місця проживання позивача, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія трудової книжки.

Згідно з довідкою з Харківського міського центру зайнятості від 25.01.2023, позивач перебуває на обліку як безробітня з 18.01.2023 по теперішній час (а.с. 19).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, вона 05.10.2022 звільнена з роботи за угодою сторін. Подальші записи в трудовій книжці відсутні (а.с. 16-18, 42-43).

З Витягу з реєстру територіальної громади міста Харкова від 21.08.2023 вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Відповідно до довідки від 06.06.2023 № 1603-5002800006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Як вбачається з Виписки банку за період з 01.08.2020 по 09.05.2024, позивач користувалась наданим кредитом та здійснювала періодично платежі на погашення заборгованості (а.с. 20-35).

03.07.2023 позивач також зверталась до відповідача з заявою про реструктуризацію

заборгованості (а.с. 44).

26.02.2025 представник відвідача, посилаючись на перебування в провадженні суду даної справи, звернувся до позивача з приводу надання останньою довідки про склад сім`ї (а.с. 152).

У відповідь на вказане вище звернення представника відповідача, позивач надала письмові пояснення та довідку про зареєстрованих в житловому приміщенні осіб від 13.10.2025, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та ОСОБА_2 (а.с. 158-161).

16.12.2025 позивач вчергове звернулась до відповідача з заявою про розстрочення сплати заборгованості (а.с. 208-209).

З листа ФОП ОСОБА_3 № 10 від 12.12.2025 вбачається, що позивач працює менеджером з 12.07.2024, оклад становить 9000,00 грн. З 01.05.2025 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, так як ФОП ОСОБА_3 призупинив свою діяльність (а.с. 210).

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з`ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Статтею 17 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

02.07.2023 набув чинності Закон України №3156-IX від 10.06.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг», яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7-1.

Відповідно до положень пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов`язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов:

1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою);

2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження;

3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) споживач одночасно відповідає таким критеріям:

а) станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг" та станом на дату подання заяви про реструктуризацію у споживача наявне невиконане грошове зобов`язання (прострочене грошове зобов`язання та/або грошове зобов`язання, строк сплати якого не настав) перед кредитором або новим кредитором (далі - кредитор), крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя у зв`язку з виконанням ним зобов`язань споживача;

б) станом на 23 лютого 2022 року у споживача відсутнє прострочене грошове зобов`язання, яке споживач згідно з договором про споживчий кредит зобов`язаний сплатити не пізніше 23 лютого 2022 року, або якщо споживачем внесено кошти на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі простроченої заборгованості, що існувала станом на 23 лютого 2022 року, чи таку прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

5) додатково до критеріїв, зазначених у підпункті 4 цього пункту, споживач на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

а) державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога, у тому числі виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім`ї;

б) споживач є батьком чи матір`ю багатодітної сім`ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;

в) споживач або член його сім`ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пунктів 10 - 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а нарахований за три місяці до дати подання заяви про реструктуризацію середньомісячний сукупний дохід споживача та членів його сім`ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому подано заяву про реструктуризацію;

6) реструктуризація грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит здійснюється за заявою про проведення реструктуризації, що подається кредитору у паперовій або електронній формі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", споживачем або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається реєстрованим поштовим відправленням чи електронною поштою;

у заяві про реструктуризацію зазначаються:

прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) споживача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

найменування кредитора (повне або скорочене);

інформація про номер договору (за наявності), дату укладення договору, яким передбачене грошове зобов`язання, про реструктуризацію якого подається заява;

інформація про зареєстроване та задеклароване місце проживання споживача;

контактна інформація споживача та його представника (у разі подання заяви про реструктуризацію представником споживача) (номер телефону, адреса електронної пошти тощо);

інформація про відповідність споживача критеріям, визначеним цим пунктом, які надають право на реструктуризацію грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит;

8) до заяви про реструктуризацію додаються такі документи:

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для споживача, який покинув місце постійного проживання, розташоване на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);

документи, що підтверджують постійне місце проживання на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї - на вимогу кредитора);

посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, надане відповідно до пунктів 10 - 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (за наявності).

Документи, що додаються до заяви про реструктуризацію, надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в належним чином посвідчених копіях;

9) у разі ненадання споживачем необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 8 цього пункту, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації на умовах, визначених цим пунктом;

10) заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про реструктуризацію інформації. Подання недостовірних відомостей у заяві про реструктуризацію та документах, що додаються до неї, є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Правочин щодо реструктуризації грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит, укладений на підставі поданої заявником неправдивої інформації, є нікчемним;

11) реструктуризація грошових зобов`язань за договорами про споживчий кредит не здійснюється відповідно до цього пункту за наявності хоча б однієї з таких ознак:

усі зобов`язання за договором про споживчий кредит реструктуризовано після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг";

договір про споживчий кредит укладений з метою придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, житлового об`єкта незавершеного будівництва), майнових прав на таке майно та/або автомобіля, за умови що відповідне майно/автомобіль надано в іпотеку/заставу кредитору;

реальна річна процентна ставка, визначена в договорі про споживчий кредит, є меншою за облікову ставку Національного банку України, що діє на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг", збільшену на 5 процентних пунктів (далі - гранична ставка).

Згідно з підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Судом встановлено, що позивач до пред`явлення позову двічі письмово зверталась до відповідача із заявами про реструктуризацію заборгованості за кредитними договорами за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», проте відповіді на вказані заяви не отримала.

У заявах позивач вказала всі обов`язкові реквізити, визначені вказаними вище положеннями Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», та долучила документи, подання яких передбачено вказаними вище актами законодавства, які підтверджують такі відомості.

За наведених обставин, виходячи з приписів пункту 7-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у відповідача не було передбачених законом підстав для відмови позивачу у здійсненні реструктуризації заборгованості за Кредитними договорами.

Доводи представника відповідача відносно того, що позивач не надала документи про склад сім`ї та про фінансовий стан її родини, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з вказаним вище п.п. 8) пункту 7-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, а саме документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї – додаються до заяви про реструктуризацію виключно на вимогу кредитора.

Згідно з матеріалами після отримання заяв позивача про реструктуризацію та до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не висловлював вимогу щодо надання йому документів про склад сім`ї позивача та про доходи позивача і членів його сім`ї.

Після отримання заперечень відповідача проти позову з мотивів ненадання вказаних вище документів, суд запитав у представника відповідача, чи пред`являлась до позивача вимога про надання вказаних документів після отримання її заяви про реструктуризацію.

Всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України представник відповідача не надав суду доказів того, що відповідач просив у позивача надати такі додаткові документи, як документи про склад сім`ї позивача, про доходи позивача та членів його сім`ї на стадії розгляду заяви про реструктуризацію.

Таким чином, фактично на необхідності надання документів про склад сім`ї позивача, про доходи позивача та членів його сім`ї представник відповідача зазначив вже після звернення позивача до суду з даним позовом, обґрунтовуючи відсутністю вказаних документів заперечення проти позову.

З письмовою вимогою до позивача про надання довідки про склад сім`ї відповідач звернувся лише 26.02.2025, при тому що провадження у справі було відкрито 07.06.2024. При цьому суд звертає увагу, що у зверненні від 26.02.2025 відповідач не просив надати документи про доходи позивача та членів його сім`ї

У відповідь позивач надала письмові пояснення та довідку про зареєстрованих в житловому приміщенні осіб від 13.10.2025, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач виконала вимоги відповідача щодо додаткового надання такого документу, як документ про склад сім`ї позивача.

В подальшому позивач надала довідку, згідно з якою працює менеджером у ФОП ОСОБА_3 з 12.07.2024, оклад становить 9000,00 грн. З 01.05.2025 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, так як ФОП ОСОБА_3 призупинив свою діяльність.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що позивач у встановлений законодавством спосіб звернулась до відповідача з заявою про реструктуризацію заборгованості, додавши передбачені законодавством документи.

Отримавши заяву, відповідач не розглянув її, при цьому не висував вимогу про надання таких додаткових (факультативних) документів, як документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї.

Фактично вимогу про надання цих документів відповідач висунув вже під час розгляду справи, тобто після звернення позивача до суду з позовом.

Незважаючи на те, що вимога про надання додаткових документів (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї) була висунута відповідачем вже під час розгляду справи, позивач надав відповідачу вказані документи.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо невиконання позивачем обов`язку надати документи про склад сім`ї, про доходи позивача та членів його сім`ї.

Доводи представника відповідача, висловлені в судовому засіданні, щодо наявності у позивача простроченої заборгованості, суд відхиляє, оскільки вказані доводи спростовуються довідкою № 887-37 БТ від 14.05.2024, виданою АТ «Правекс Банк», згідно з якою станом на 24.02.2022 прострочена заборгованість по всіх чотирьох кредитних договорах була відсутня.

Таким чином, відповідачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не спростовані доводи позовної заяви та надані позивачем докази.

За таких обставин відповідач був зобов`язаний розглянути заяви позивача про реструктуризацію заборгованості, проте вказаний обов`язок не виконав. Позивач надав відповідачу пакет документів, необхідний для вирішення питання про реструктуризацію заборгованості.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, у зв`язку з чим задовольняє позов.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позовну заяву адвоката Бевзюк Оксани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про захист прав споживачів – задовольнити.

Визнати бездіяльність Акціонерного товариства «Правекс Банк», що виявилася у непроведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06.2021 - протиправною.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Правекс Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 7-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Акціонерне товариство «Правекс Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2, код ЄДРПОУ 14360920 ).

Суддя Д.А. Крівцов