Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №641/2684/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1362/2026 Справа № 641/2684/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/2684/25

позивач: КП "Харківські теплові мережі"

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

КП "Харківські теплові мережі" 16.04.2025 року звернулось до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, абонентську плату, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячої води в сумі 79667,79 грн., та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання не здійснюють, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем станом на 01.04.2025 року у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 79667,79 грн., а саме: 62077,09 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2015 по 28.02.2025; 970,20 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 15079,94 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.10.2015 по 28.02.2025; 562,32 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 738,24 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 28.02.2025; 240 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 28.02.2025.

12.01.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Бессоновим В.А. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, відмовити в задоволенні позовних вимог КП "Харківські теплові мережі" за період до 01.04.2017 року.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що КП "ХТМ" звернулись до суду з позовом, в якому просять стягнути на свою корись з відповідачів заборгованість за період з 01.10.2015 року по 28.02.2025 року в розмірі 79667,79 грн., тобто поза межами строку позовної давності.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.04.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 20.10.2025 року позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено повністю.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 26.12.2025 року ОСОБА_2 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 20.10.2025 року.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 29.12.2025 року заочне рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 20.10.2025 року скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, які надаються КП "Харківські теплові мережі".

У відповідності до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги є індивідуальним споживачем.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до пп. 1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі – Постанова №630), споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п. 18 Постанови № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем станом на 01.04.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 79667,79 грн., а саме: 62077,09 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2015 по 28.02.2025; 970,20 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 15079,94 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 01.10.2015 по 28.02.2025; 562,32 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 738,24 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 28.02.2025; 240 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 28.02.2025.

Розмір заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності, про що зазначено у відзиві.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами четвертою, п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц зроблено висновок, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 наголошував на тому, що перебіг позовної давності починається з моменту, коли у особи виникло право на подання позову у матеріально-правовому аспекті. Мається на увазі таке подання позову, з яким пов`язується судовий захист права або здійснення примусу до дотримання норм права. Перебіг позовної давності пов`язується з моментом, коли право позивача порушено і таке порушення не усувається.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).

Враховуючи, що з 02.04.2020 року з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги з 02.04.2017 року заявлені в межах строку позовної давності.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за період до 02.04.2017 р. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені поза межами строку позовної давності.

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованості в межах строку позовної давності у розмірі 72788,45 грн., а саме: 55197,75 грн. - за послугу з постачання теплової енергії за період з 02.04.2017 по 28.02.2025; 970,20 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 15079,94 грн. - за послугу з постачання гарячої води за період з 02.04.2017 по 28.02.2025; 562,32 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 28.02.2025; 738,24 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 року по 28.02.2025; 240 грн. - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 28.02.2025.

Таким чином, позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 91,36%, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2766,38 грн. (3028 грн.*91,36/100) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву КП "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, абонентську плату, послуги з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячої води станом на 01.04.2025 року в розмірі 72788 (сімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 45 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витрати зі сплати судового збору у сумі 2766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: КП "Харківські теплові мережі" (адреса місцезнаходження: вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, код 31557119).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 27.01.2026 року.

Суддя С. О. Ященко