Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №447/3590/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/101/26

Справа №447/3590/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності

В С Т АН О В И В:

28.10.2025 о 16 год. 05 хв. у м. Миколаєві по вул. Шевченка, 40, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, згідно постанови БАД 73162, за ч.2 ст.126 КУпАП від 07.11.2024, чим порушив п.2.1.а. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

Окрім цього, 31.10.2025 о 07 год. 25 хв. у с. Розвадів, дорога М-06, 584 км , ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E 230» д.н.з. НОМЕР_1 не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вчинене повторно протягом року, а саме: на ОСОБА_1 , 07.11.2024 року винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП серія ВАД №31468, чим порушив п.2.1.а. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

У зв`язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладався.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, не з`явився три рази, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

Виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом скерування судових повісток про виклик, на поштову адресу його місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та інформації із Єдиного державного демографічного реєстру, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду без вручення адресату у зв`язку із його відсутністю за вказаною адресою.

Окрім цього, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У матеріалах справи відсутні будь-які інші контакти, за якими можна було повідомити останнього про дату судового засідання.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 надати свої аргументи під час слухання справи у суді, а його неявка на переконання суду є обраним способом захисту спрямованого на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності. А тому завершення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП постановою судді від 26.01.2026, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 номер 447/3590/25, та номер 447/3674/25, об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі номер 447/3590/25.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п.2.1.а. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суддя, вивчивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496636 від 28.10.2025 року, з якого вбачається, що 28.10.2025 о 16 год. 05 хв. у м. Миколаєві по вул. Шевченка, 40 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, згідно постанови БАД 73162 від 07.11.2024, за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а. ПДР України;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504222 від 05.11.2025 року, з якого вбачається, що 31.10.2025 о 07 год. 25 хв. у с. Розвадів, дорога М-06, 584 км ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E 230» д.н.з. НОМЕР_1 не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вчинене повторно протягом року, а саме: на ОСОБА_1 , 07.11.2024 року винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП серія БАД №31468, чим порушив п.2.1.а. ПДР України. У графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_1 вказав: «з порушенням не згідний»;

-довідкою про повторність виданою заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Володимира Венгера від 24.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами без посвідчення водія відповідної категорії, тобто немаючи права керування таким транспортним засобом, а саме: адміністративна постанова серії БАД №31468 від 07.11.2024 року Управління патрульної поліції в Херсонській області за ч.2 ст.126 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 гривень. За відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не числиться;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6035835 від 28.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування Херсонським міським судом від 02.12.2024, чим порушив п.2.1.а. ПДР України. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6035918 від 28.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР України. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП;

- доданим до матеріалів справи диском із відеозаписами події, що мала місце 28.10.2025, який був оглянутий в судовому засіданні.

Так, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496636 від 28.10.2025, диск містить інформацію про події що мали місце 28.10.2025 о 16 год. 05 хв. у м. Миколаїв, по вул. Шевченка, 40 під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки було керування транспортним засобом марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки

До матеріалів справи також долучено рапорт заступника начальника СРПП ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Врублевського В.М. від 31.10.2025, та рапорт інспектора СРПП ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Візничака Романа від 21.11.2025.

Суддя вважає, що вказані рапорти за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, якими поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських під час виявлення водія з ознаками алкогольного сп`яніння. Вказанідокумент містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007р. зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд, також зазначає, що, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Разом з тим, згідно протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що транспортний засіб марки «MERCEDES BENZ E230» д.н.з. НОМЕР_1 яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 , а відтак у суду відсутні об`єктивні підстави для вирішення питання про оплатне вилучення транспортного засобу.

Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена, та його дії за ч.5 ст.126 КУпАП кваліфіковано правильно.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки, відносно ОСОБА_1 до суду надійшло дві справи про адміністративні правопорушення, які об`єднано в одне провадження та розглядаються одночасно одним складом суду, стягнення накладається із дотриманням вимог ч.2 ст.36 КУпАП.

Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з неї судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 27, 33, 40-1, 126, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.126Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень 00 копійок (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС