Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №943/61/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/61/26

Провадження №3/943/126/2026

27 січня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О., за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В., за участю прокурора Лаврин М.М., без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без фіксування технічним засобом, в місті Буськ розглянула матеріали, які надійшли від начальника т.в.о. начальника Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Петра Музики про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, одруженого, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, —

встановив:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення № 60 від 02 січня 2026 року гр. ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади головного сержанта – командира першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Прокурор Лаврин М.М. в судовому засіданні повністю підтримала складений щодо ОСОБА_1 адміністративний протокол та просила його визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 невчасно подав декларацію після звільнення та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В судове засідання ОСОБА_2 не прибув, однак подав заяву, згідно якої вину визнав. Щиро розкаявся.

Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями.

Згідно витягу із наказу о.п.начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 № 108 від 03.05.2025 головного сержанта ОСОБА_1 – командира першого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , звільнено наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 (по особовому складу) від 01.05.2025 № 22-РС, у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я – за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), вважати таким, що з 03.05.2025 справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 03.05.2025 виключити зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та усіх видів забезпечення.

Таким чином, ОСОБА_1 , зобов`язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями до 00:00 год. 03.06.2025.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, лише 04.11.2025 о 13:07 год, тобто несвоєчасно.

Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період охоплений раніше поданими деклараціями у ОСОБА_1 – відсутні.

За таких обставин, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки після звільнення наступав обов`язок подати декларацію, а така була подана 4.11.2025 року о 13:07, тобто несвоєчасно.

Судом не встановлено відповідно до вимог ст. 35 КУпАП обставин, які обтяжують відповідальність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відтак, обираючи ОСОБА_1 вид і розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан, беручи до уваги наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обставин, які обтяжують його відповідальність, а відтак із урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу, який необхідно визначити в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 9, 27, 33, 34, 35, 36, 38, 172-7, 245, 247, 251, 252, 268, 276-280, 283-284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень у користь держави.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя Г. О. Шендрікова