Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №619/485/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/485/26

провадження № 1-кп/619/243/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025226270000225 від 29.11.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білопілля, Сумської області, громадянина України, з середньою освітою, старшого солдата, старшого водія 1 самохідного артилерійського взводу 4 самохідної артилерійської батареї самохідного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

УСТАНОВИВ:

До Дергачівського районного суду Харківської області в порядку ст. 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного провадження вказаний обвинувальний акт з долученими до нього: письмовою заявою ОСОБА_3 у визнанні своєї винуватості; згодою, складеною в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, та згодою із розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку; матеріалами досудового розслідування, уважає встановленим наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наказом № 247 від 25.08.2025 призначено на посаду старшого водія 1 самохідного артилерійського взводу 4 самохідної артилерійської батареї самохідного дивізіону військової частини НОМЕР_1 . Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом. Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_3 був зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах: в жовтні 2025 року, точної дати органом дізнання не встановлено ОСОБА_3 , порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме вимоги ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на автовокзалі у м. Суми, під лавкою знайшов зіп-пакет з порошкоподібною речовиною та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч вимогам ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», з метою особистого вживання без мети збуту, підняв пакет з речовиною та таким чином незаконно придбав психотропну речовину «PVP». Надалі, продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 поклав вищезазначене до рюкзаку та почав незаконно зберігати психотропну речовину «PVP», масою 0,1645 г., обіг якої відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 заборонено.

29.11.2025 під час огляду місця події, у період часу з 00 год. 06 хв. по 00 год. 08 хв., на відкритій ділянці місцевості розташованої за адресою: вул. Незалежності, біля буд. 9, м. Дергачі Харківського району Харківської області, співробітниками ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено психотропну речовину - PVP, масою 0,1645 г., яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Згідно ч. 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381-382 КПК України.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а отже кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю, та його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення визнаються судом обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, за місцем роботи характеризується посередньо.

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, обставинами, які пом`якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого та вважає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання в межах санкції частини ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

У зв`язку з викладеним на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України речові докази підлягають знищенню.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення Харківським науково-дослідним експертно криміналістичним центром МВС судової експертизи дослідження матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 11.12.2025 вартістю 2674,20 грн.

Речові докази: полімерний зіп-пакет з вмістом невстановленої порошкоподібної речовини схожої на наркотичну, яку поміщено до полімерного сейф-пакету ICR 0011666 з пояснювальними написами та підписами понятих, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - знищити.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання ним копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1