Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №337/2889/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 26.01.2026

Справа № 337/2889/25

Провадження № 2-а/334/7/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участі секретаря судового засідання Лук`янченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач, РТЦК) за № 2665 від 04.06.2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме – у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, на порушника накладено штраф у розмірі 17.000 грн.

Постанова є незаконною з наступних підстав.

Згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до ТЦК громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог означеного Закону у зв`язку з неприбуттям позивача 07.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

Відповідач у тексті постанови зазначає, що повістка повернулася неврученою, а тому позивач вважається таким, що повістку отримав (!).

Важко зрозуміти, що саме спонукає до продукування подібних абсурдних тверджень, які не мають нічого спільного ані з формальною логікою, ані із звичайним здоровим глуздом.

На копії повістки, яка була додана відповідачем до копії постанови, ані підпису ОСОБА_1 , ані жодних відміток установи поштового зв`язку немає.

Згідно з п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 РТЦК організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до РТЦК.

Згідно із пунктами 40-41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником ТЦК або поліцейським.

Позивач не був повідомлений про надходження на його адресу будь-якого рекомендованого листа, і такий лист не був ним отриманий. Відтак оповіщення ОСОБА_1 про необхідність явки до ТЦК у встановленому законом порядку не відбулося.

У постанові зазначається, що ОСОБА_1 викликано для уточнення даних. Між тим, ні в постанові, ні в повістці відповідачем не було конкретизовано які саме дані були відсутні у відповідача, у зв`язку з чим у відповідача була наявна необхідність викликати позивача для уточнення таких даних – тим більше, що свої дані позивач оновив ще у липні 2024 р.

Оскільки в силу частини 2 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, незрозумілим є, чому протокол складено майже через 2,5 місяці після дати його ймовірного вчинення. Якщо особа ОСОБА_1 була достовірно відома, ніщо не перешкоджало складанню протоколу вже 08.03.2025 р.

Вина ОСОБА_1 у порушенні законодавства про мобілізацію не доведена, оскільки не можна з`явитися кудись за викликом, не отримавши його.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 прийнята заява до розгляду та відкрите провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, представник позивача – адвокат Яма Д.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України через неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач, РТЦК) за № 2665 від 04.06.2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме – у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненому в особливий період, на порушника накладено штраф у розмірі 17.000 грн.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , 07.03.2025 не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2025 за повісткою.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.

Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, згідно з яким повістка має відривну частину, яка містить розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.

Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені.

У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.

Також відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача обов`язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2025, а відтак і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 2665 від 04.06.2025 р. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: Добрєв М. В.