Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №346/5347/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №346/5347/25

Суддя: Третьякова І. В.

Справа № 346/5347/25

Провадження № 3/346/44/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякова І.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Коломийського районного відділу ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, –

у с т а н о в и л а :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №481182, 12 жовтня 2023 року о 14:45 год. в м. Коломия, по вул. Леонтовича, 10, Коломийського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього рухуза що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

23.01.2026р. захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 подала до суду клопотання в якому просила провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтувала тим, що на долученому до справи відеозаписі не зафіксовано руху транспортного засобу«Volkswagen Golf», оскільки останній стоїть припаркований на узбіччі, тобто знаходиться в нерухомому стані.Також відсутня відеофіксація перебування ОСОБА_1 за кермом даного автомобіля та керування ним. Відтак, захисник вказує на те, що відсутні підстави вважати ОСОБА_1 водієм. Також не зафіксовано вчинення водієм автомобіля правил дорожнього руху, які б могли бути підставою для зупинки т/з працівниками поліції. Рапорт поліцейських в якому вказано про порушення ОСОБА_1 ПДР. є внутрішнім документом органів МВС України та не може бути належним доказом вини особи у вчиненні правопорушення. Таким чином, захисник вважає, що матеріалами справи не доводиться виконання ОСОБА_1 функцій водія і порушення ним, як водієм, правил дорожнього руху за які його слід було зупиняти, а тому зазначені в рапорті обставини не відповідають дійсності. Отже, всі наступні вимоги поліцейських зокрема і щодо проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 не зобов`язаний був виконувати. Крім цього, ОСОБА_2 стверджує, що згідно відеозапису, у поліцейських не було реального наміру на проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, а їхньою метою було проведення обшуку та створення ситуації задля оформлення адміністративних матеріалів. Також зазначає, що для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 повинно було бути не лише усно запропоновано пройти такий огляд, але й вручено відповідне направлення до медичного закладу, чого інспекторами здійснено не було. І лише після отримання такого направлення та відмови від проходження огляду, працівники поліції мали право складати адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. Також вважає, що на відеозаписі не зафіксовано наявність у ОСОБА_1 жодних ознак наркотичного сп`яніння, а отже у працівників поліції не було навіть підстав пропонувати йому проходити огляд.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Його захисник Костромін Н.Р. в судовому засіданні підтримала своє клопотання та просила провадження у справі закрити з підстав зазначених в ньому.

Заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, суд прийшов до наступного висновку.

В статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, суд виходить з наступного.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, виражається у вчиненні ряду альтернативних дій, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені складові можливих протиправних дій є окремими видами адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.

Отже, на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою уповноваженою на складання такого протоколу з`ясуванню серед іншого підлягає питання конкретних протиправних дій, які інкримінуються особі, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до cт.cт.254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер правопорушення.

У рішенні «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у вигляді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами підпадають під визначення «кримінального обвинувачення»

З викладеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Отже, відповідно до викладеного, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

В даній справі, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.5 ПДР.

Відповідно до вказаного п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Норма ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. При цьому керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Отже, з викладеного слідує, що необхідними елементами для утворення складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом певною особою (водієм) та перебування цієї особи в стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів.

В свою чергу, під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, тобто зрушення його з місця і як наслідок переміщення його в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП працівником поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481182 в якому вказано дату та час вчинення правопорушення – 12 жовтня 2025р. о 14:45 год., місце вчинення – м. Коломия, вул. Леонтовича, та суть порушення – відмова ОСОБА_1 , як водія, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння до КНП «Коломийська ЦРЛ», в якому не вказані жодні ознаки сп`яніння, які були виявлені поліцейським, проте зазначено, що огляд не проводився, особа в медичний заклад не доставлялася.

- рапорт інспектора СРПП Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Куташівського А., з якого слідує, що під час патрулювання в м. Коломия по вул. Леонтовича було зупинено автомобіль марки «Volkswagen Golf» під керуванням ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». В ході спілкування з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КНП «Коломийська ЦРЛ». ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Водія ознайомлено з правами та складено адміністративні матеріали.

- копія постанови поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області серії ЕНА № 5920605 від 12.10.2025р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 121 ч.5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- матеріали відеозапису.

Згідно ст.. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши та оцінивши вищевказані докази, суд прийшов до висновку, що вищевказані докази в своїй сукупності належним чином підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Проте, жодних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто здійснював функції водія та був зупинений працівниками поліції саме під час руху автомобіля «Volkswagen Golf», матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про Національну поліцію поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Долучений до справи відеозапис розпочинається із спілкування поліцейських з особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, факт порушення ОСОБА_1 ПДР, як зазначено в рапорті інспектора, факт зупинки транспортного засобу під його керуванням, повідомлення водію причини зупинки, що передбачено ч.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», перевірка його документів, як того вимагає п. 2.1 ПДР, на представленому відеозаписі не зафіксовано. По суті відеофіксація розпочинається з моменту, що в ході спілкування працівник поліції вказує на виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці не реагують на світло, та пропонує проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Останній заперечує наявність в нього вказаної ознаки, зазначає, що при денному освітленні неможливо встановити вказану ознаку, та вважаючи вимоги поліції безпідставними, відмовляється від проходження огляду. Надалі працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його права та повідомляє, що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали. Після оформлення матеріалів ОСОБА_1 ознайомлюють з постановою та протоколом та вручають їх копії.

При цьому, суд бере до уваги, що працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 дійсно під час керування автомобілем не був пристебнутий ременем безпеки, як зазначено у винесеній відносно нього постанові серії ЕНА № 5920605.

Таким чином, в зв`язку з відсутністю підтверджень законності здійсненої зупинки, суд погоджується з доводами захисника про те, що всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати. Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Крім цього, суд констатує, що долученими відеодоказами не зафіксовано рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Пунктом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, огляду підлягають лише водії, а відтак без доведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останній не був зобов`язаний проходити огляд і в такому випадку його відмова не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, обставини керування транспортним засобом ОСОБА_1 долученими до справи працівниками поліції доказами не підтверджуються, а відтак в суду відсутні підстави вважати їх доведеними та встановленими.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 всіх елементів для утворення складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини в їх сукупності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в ході розгляду справи не було доведено того факту, що ОСОБА_1 дійсно 12.10.2025р. в м. Коломия по вул.. Леонтовича керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н. НОМЕР_1 . Таким чином, обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення в повній мірі свого підтвердження не знайшли.

На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Третьякова І. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua