Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №214/1822/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1822/25

3-зв/214/1/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши заяву особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про відвід судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенка Олексія Івановича у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенка О.І. знаходиться справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Євтушенка О.І. Заява обґрунтована тим, що суддя Євтушенко О.І. не може здійснювати об`єктивний та неупереджений судовий розгляд та прийняти, в майбутньому, законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення через наявність обставин, що свідчать про те, що він зацікавлений в результаті розгляду його справи. Так, ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що під час допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , головуючий суддя не перевірив у останніх їх повноваження та наявність службових посвідчень встановленого зразка. Також, ОСОБА_1 наголошує на тому, що суддя Євтушенко О.І., під час перегляду відеозаписів, запитав у вказаних вище свідків, чи підтверджують вони факт, що на відеозаписі автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Вказаний вислів, на думку останнього, допускає упереджене ставлення судді ОСОБА_4 до нього, оскільки тлумачаться, як навідні питання. Окрім того, ОСОБА_1 звертає увагу, що з відеозаписів, що долучені до матеріалів справи, неможливо встановити ані реєстраційних номерів автівок, що рухаються по дорозі, ані їх марок. При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зупиняли автомобіль під його керуванням за порушення будь-яких правил ПДР України, а коли вони підійшли, його транспортний засіб вже стояв з непрацюючим двигуном. ОСОБА_1 вважає, що з боку останніх мала місце провокація вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він був тверезий та не ухилявся від проходження медичного огляду. До того ж, він одразу, самостійно пройшов медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі, за результатами якого не встановлено його перебування в стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з наведеними обставинами, ОСОБА_1 вважає дії судді Євтушенка О.І. упередженими, тому заявляє йому відвід у подальшій участі в розгляді зазначеної справи про адміністративне правопорушення.

В судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_1 та його захисник звернулись до суду з заявою, в якій просили розглянути заяву про відвід за їх відсутності, заяву підтримали, наполягали на її задоволенні.

Дослідивши заяву, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді Євтушенкові О.І., за таких обставин.

Так, судом встановлено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.

Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як слідує з практики Європейського суду з прав людини, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України».

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в розгляді справи за наявності обставин, що виключають таку участь.

Законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Як слідує з заяви ОСОБА_1 про відвід судді Євтушенка О.І., останній посилається, зокрема, на те, що суддя під час допиту свідків, не перевірив їх повноваження та задавав свідкам навідні питання. Вказані обставини, на думку суду, не є переконливими доказами зацікавленості судді у розгляді вказаної справи. Враховуючи визначені законом повноваження головуючого судді у судовому засіданні, у заяві ОСОБА_1 , окрім власної позиції про наявність у цій справі підстав сумніватися в неупередженості судді Євтушенка О.І., з приводу дій останнього, як головуючого в судовому засіданні, не надано доказів, що такі сумніви є об`єктивно обґрунтованими і свідчать про наявність підстав для його відводу, а фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з процесуальними діями судді, що відповідно до вимог чинного законодавства, не є підставою для його відводу.

Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свою заяву про відвід, посилається на наявність сумнівів у неупередженості судді Євтушенка О.І., у зв`язку з тим, що: з відеозаписів, що долучені до матеріалів справи, неможливо ідентифікувати автомобілі, що рухаються по дорозі; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не зупиняли автомобіль під його керуванням за порушення будь-яких правил ПДР України, а коли вони підійшли, його транспортний засіб вже стояв з непрацюючим двигуном; з боку вказаних осіб мала місце провокація вчинення адміністративного правопорушення; він не ухилявся від проходження огляду, а пройшов його самостійно в медичному закладі.

На думку суду, вказані обставини жодним чином не можуть свідчити про упередженість головуючого у справі та необхідність його відводу, оскільки стосуються фактичних обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 та мають бути предметом розгляду під час вирішення справи по суті та встановлення наявності чи відсутності вини останнього у вчиненні дій, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, на думку суду, доказів, які б свідчили про необ`єктивність та упередженість судді Євтушенка О.І. та, відповідно, про наявність підстав для його відводу з мотивів, зазначених ОСОБА_1 , не встановлено, отже, заява останнього про відвід судді Євтушенка О.І. у вказаній справі про адміністративне правопорушення, не підлягає задоволенню через необґрунтованість та недоведеність.

Враховуючи викладене, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст.75, 76, 80, 81 КПК України, ст.ст.268, 271 КУпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про відвід судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенка Олексія Івановича у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Ткаченко