Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №302/1/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №302/1/26

Суддя: Кривка В. П.

Справа № 302/1/26

Провадження № 2/302/123/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачів

02.01.2026 року представниця позивачів-адвокатка Гренджа В.Ю. подала до суду позов про визнання за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП ім. Чапаєва розміром 0,97 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цей позов обґрунтовано таким.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який доводився позивачці ОСОБА_1 чоловіком, а позивачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком. Позивачка ОСОБА_4 у шлюбі з ОСОБА_3 перебувала з 22.02.1992 року і по час смерті ОСОБА_2 . У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому за життя майно. Спадкове майно померлого ОСОБА_3 складається з: - житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , права на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), трактора марки ЮЛВ-6, 1986 року випуску та причепа марки 2ТС4, 1985 року випуску. На час смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним за його фактичним місцем проживання та реєстрації, проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - син, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - дочка, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - онука. За життя ОСОБА_3 заповітного розпорядження не залишив. Спадщину до майна померлого ОСОБА_3 прийняли його дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом, шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на день його смерті. 28.03.2025 року за заявою позивачки ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. заведено спадкову справу: номер у нотаріуса 48/2025, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 16.09.2025 року між спадкоємцями першої черги за законом до майна померлого ОСОБА_3 було укладено договір про поділ спадкового майна, згідно якого ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , уклали цей договір про поділ спадкового майна, за яким просили нотаріуса видати їм кожному окремо свідоцтво про право на спадщину на зазначені об`єкти розподіленого між ними успадкованого майна, за яким їм переходить у приватну власність, а саме: позивачці ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 трактор марки ЮЛВ-6, 1986 року випуску та причеп марки 2ТС4, 1985 року випуску; позивачу ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). За цих підстав 18.11.2025 року ОСОБА_6 приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на трактор марки ЮМЗ-6, 1986 року випуску та причіп марки 2ПТС4, 1985 року випуску. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_8 , приватним нотаріусом, видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), оскільки на це спадкове майно відсутній оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай), який би підтверджував право ОСОБА_3 на отримання земельної частки (пай). ОСОБА_1 18.11.2025 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом, видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_3 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на дане спадкове майно відсутні правоустановчі документи, та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна.

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.01.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивачі та їх представниця-адвокатка Гренджа В.Ю. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак остання подала суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивачів з позицією підтримки позову.

Відповідач Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі представниці на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилася, проте подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника органу місцевого самоврядування з позицією відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 49 років у смт Міжгір`я Міжгірського району Закарпатської області, про що 21.10.2019 року виконкомом Голятинської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис №19, що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою Голятинського старостинського округу Міжгірської селищної ради №113 від 24.03.2025 року померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті були зареєстровані та проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - дружина померлого, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - син померлого; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - дочка померлого; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , -онука померлого.

28.03.2025 року приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. зареєстрував спадкову справу №73865563 (номер у нотаріуса 48/2025) за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80635378 від 28.03.2025 року.

16.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від імені якої діє ОСОБА_9 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Хустського РНО Дунаєв Ю.М. 28.03.2025 року за реєстровим №292, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали договір про поділ спадкового майна, який 16.09.2025 року посвідчений приватним нотаріусом Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. та зареєстрований в реєстрі за №958. Сторони уклали цей договір про таке:

- сторони згідно з спадкової справи №48/2025 заведеної приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Дунаєв Ю.М. 28 березня 2025 року є спадкоємцями за майном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (п.1 договору);

- відповідно до статей 1278, 364, 367 Цивільного кодексу України сторони уклали цей договір про поділ спадкового майна, за яким просять нотаріуса видати їм кожному окремо свідоцтва про право на спадщину на зазначені об`єкти розподіленого між ними успадкованого майна, за яким їм переходить у приватну власність, а саме: ОСОБА_1 : житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_6 : трактор марки ЮЛВ-6, 1986 року випуску, причеп марки 2ТС4, 1985 року випуску; ОСОБА_2 : право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). З моменту посвідчення цього договору право спільної власності на це спадкове майно припиняється (п.2 договору).

18.11.2025 року приватний нотаріус Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. видав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за №1370 (спадкова справа №48/2025), на таке спадкове майно: трактор марки ЮМЗ-6, 1986 року випуску, причіп марки 2ПТС4, 1985 року випуску.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. від 18.11.2025 року №278/02-31 відмовлено у видачі позивачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, оскільки на це спадкове майно відсутній оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай), який би підтверджував право ОСОБА_3 на отримання земельної частки (пай). Крім того, нотаріус у своїй постанові встановив таке: на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не складав; спадщину позивач ОСОБА_2 прийняв шляхом постійного спільного проживання з померлим на момент його смерті, крім нього, спадщину прийняли ОСОБА_1 , 1974 р.н., - дружина померлого, та ОСОБА_6 , 1993 р.н., - дочка померлого. 16.09.2025 року між спадкоємцями було укладено договір про поділ спадкового майна, за умовами якого право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) переходить у власність ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією наданою відділом №3 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області №722/225-25-0.36,3 від 24.09.2025 року за ОСОБА_3 , що проживав в с.Голятин Міжгірського району Закарпатської області, по бувшому КСГП ім.Чапаєва значиться сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0119666 від 15.05.2000 року №411, розмір земельної частки (пай) складає 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно з копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0119666 від 11.05.2000 року ОСОБА_3 , який проживав в АДРЕСА_2 , на підставі рішення Міжгірської РДА від 10.04.1997 №201 передано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Чапаєва, розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. від 18.11.2025 року №279/02-31 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , бо на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Крім того, нотаріус у своїй постанові встановив таке: на випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не складав; спадщину ОСОБА_1 прийняла шляхом постійного спільного проживання з померлим на момент його смерті, крім неї, спадщину прийняли ОСОБА_2 , 1997 р.н., - син померлого, та ОСОБА_6 , 1993 р.н., - дочка померлого. 16.09.2025 року між спадкоємцями було укладено договір про поділ спадкового майна, за умовами якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , переходить у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки з погосподарської книги від 24.03.2025 №112, яка видана Голятинським старостинським округом Міжгірської селищної ради, станом на 01.01.2020 року згідно з погосподарської книги 2016-2020 років №2 аркуш 43, особовий рахунок № НОМЕР_4 будинок у АДРЕСА_1 , закріплений за ОСОБА_3 , у відповідності до перенумерації будинків проведеної в 2000 році у с.Голятин колишній номер 80 житлового будинку був змінений на діючий номер 112; ОСОБА_3 дійсно був власником житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, зазначений житловий будинок побудований орієнтовно 1991 році, свідоцтво про право власності на цей житловий будинок на ім`я ОСОБА_3 сільрадою не видавалось.

Згідно з довідкою КП Міжгірське БТІ №282 від 28.10.2025 року станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

Згідно з технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , який виготовлений ФОП ОСОБА_10 25.03.2025 року на замовлення ОСОБА_1 , реєстраційний номер: ТІ01:6155-6682-6596-1006, житловий будинок побудований у 1991 році, поряд з ним розташовані господарська будівля та вбиральня. Згідно з експлікацією приміщень будинку садибного типу зазначений будинок складається з таких приміщень: коридору – 10,83 м2; кухні – 15,81 м2; двох житлових кімнат по 16,86 та 21,12 м2 та кладової -10,54 м2; загальна площа будинку становить 75,16 м2, з неї житлова – 37,98 м2, а допоміжна -37,18 м2.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не складав, спадщину до майна померлого ОСОБА_3 прийняли шляхом постійного спільного проживання з померлим на момент його смерті ОСОБА_1 , 1974 р.н., - дружина померлого, ОСОБА_2 , 1997 р.н., - син померлого, та ОСОБА_6 , 1993 р.н., - дочка померлого. 16.09.2025 року між спадкоємцями було укладено договір про поділ спадкового майна, за умовами якого право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) переходить у власність ОСОБА_2 , а житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , переходить у власність ОСОБА_1 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. від 18.11.2025 року №279/02-31 відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , бо на це спадкове майно відсутні правовстановчі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєв Ю.М. від 18.11.2025 року №278/02-31 відмовлено у видачі позивачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай) розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, оскільки на це спадкове майно відсутній оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай).

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.18, 4.21 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановами приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ці постанови унеможливлюють оформлення ними спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат

Позивачі в позовній заяві висловили прохання судові витрати залишити за ними, а тому такі не підлягають вирішенню.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) у порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП ім. Чапаєва розміром 0,97 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ЗК № 0119666, виданого на підставі рішення Міжгірської РДА від 10.04.1997 року № 201, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 411 від 15.05.2000 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 27.01.2026 року.

Суддя В. П. Кривка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua