Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №297/3883/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/3883/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

24.11.2025 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого 124 КУпАП.

Також, того ж дня, з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП (справа №297/3884/25) та ч. 4 ст. 130 КУпАП (справа №297/3885/25).

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 листопада 2025 року справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (справа №297/3883/25), ст. 122-4 КУпАП (справа №297/2884/25) та ч. 4 ст. 130 КУпАП (справа №297/3885/25) були об`єднанні в одне провадження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520630 від 22.11.2025 року встановлено, що 22.11.2025 року близько 09:30 годині в с. Велика Бийгань по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Рено Каго», д.н.з. « НОМЕР_2 », не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував безпечної швидкості та з`їхав в кювет допустивши зіткнення з електроопором, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3.6.ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520666 від 22.11.2025 року встановлено, що 22.11.2025 року в с. В.Бийгань по вул. Головна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Рено Канго», д.н.з. « НОМЕР_2 »,не впорався з керуванням та пошкодив дорожній знак, після чого залишив місце події, чим порушив п.2.10.а.ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серіх ЕПР1 №520694 від 22.11.2025 року в с. В.Бийгань по вул. Головна, водій ОСОБА_1 , біля будинку 102 вживав алкоголь після дорожньо транспортної пригоди з його участю, до проведення уповноваженої особою медичного огляду, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що засвідчує висновок від 22.11.2025 року, 1,38 проміле, чим порушив п.2.10.є.ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання.

Разом з тим, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 неодноразово заявлялися клопотання про відкладення судового засідання, які суддею задовольнялися з метою забезпечення реалізації права на захист.

Водночас, незважаючи на надані суддею можливості, ОСОБА_1 у судові засідання не з`являвся, поважних причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, що суддя розцінює як зловживання процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи.

З огляду на положення ст. 268, 280 КУпАП, а також з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи та необхідності забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.2.1.Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху) водій механічного транспортного засобу повинен під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Дослідивши долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520630 від 22.11.2025 року матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, зокрема: схемою місця ДТП від 22.11.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на медичний огляд водія, висновком щодо результатів медичного огляду від 22.11.2025 року та поясненнями ОСОБА_1 22.11.2025 року, в яких він визнає факт вчинення ним правопорушення.

Вказані докази є взаємопов`язаними між собою та такими, що підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Ст. 122-4 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.2.10а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001року №1306 у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Дослідивши долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№ 520694 від 22.11.2025 року матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.11.2025 року.

Вказані докази є взаємопов`язаними між собою та такими, що підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 122-4 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Факт наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №520694 від 22.11.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічниї засобів від 22.11.2025 року, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.11.2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 1, 38 проміле та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.11.2025 року.

Наведені обставини підтверджуються також і відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений у судовому засіданні.

Захисником Легача К.М. подано письмові заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 520630 за ст. 124 КУпАП, № 520666 за ст. 122-4 КУпАП та № 520694 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, у яких зазначено про істотні порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутність у діях особи складу адміністративних правопорушень.

У поданих запереченнях захисник Кобрин М.М. посилалась, зокрема, на недоліки оформлення схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, відсутність належних доказів факту дорожньо-транспортної пригоди, недоведеність факту залишення місця ДТП, недотримання порядку направлення на медичний огляд, відсутність доказів моменту та обставин вживання алкогольних напоїв після дорожньо-транспортної пригоди, а також на відсутність у матеріалах справи відеофіксації, зазначеної у протоколах.

Оцінивши наведені у запереченнях доводи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, висновками експертів, показаннями технічних приладів і засобів фото- та відеофіксації, іншими документами.

Доводи захисника щодо формальних недоліків оформлення схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, судДЯ визнає такими, що не спростовують по суті встановлені обставини події, оскільки факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується сукупністю інших доказів, зокрема протоколом за ст. 124 КУпАП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 ..

Посилання захисника на недоведеність факту залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, суддя вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після зіткнення з електроопорою ОСОБА_1 не залишився на місці пригоди та не повідомив органи поліції, що підтверджується протоколом за ст. 122-4 КУпАП та його власними письмовими поясненнями.

Доводи захисника Кобрин М.М. щодо порушення порядку направлення на медичний огляд, суддею перевірені та не знайшли свого підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на медичний огляд було складене уповноваженими особами поліції, а сам огляд проведений у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідним медичним висновком № 50 від 22.11.2025 року.

З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що доводи, викладені у запереченнях захисника Кобри М.М., не спростовують установлених у справі обставин, не містять підстав для визнання протоколів про адміністративні правопорушення недопустимими доказами та не виключають адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

У зв`язку з цим заперечення захисника на протоколи про адміністративні правопорушення, суддя визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , визначені в ст. 17 КУпАП, не встановлено. Строки накладення адміністративних стягнень, передбачені в ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи не закінчились.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення, суддя керується положеннями статті 23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищезазначене, та в порядку вимог ст.ст. 33 - 35 КУпАП, суддя враховує встановлені ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, не визнання ним вини, та вважає, що з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, до висновку про необхідність застосування в силу положень ч. 2 ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого в санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, та відповідатиме меті адміністративного стягнення, встановленого в ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАПта із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі, або вилучення посвідчення водія.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в користь держави 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО