Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №297/4195/25
Суддя: ІЛЬТЬО І. І.
Справа №: 297/4195/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2026 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
До Берегівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №768115 від 22.12.2025 року вбачається, що 22.12.2025 року о 00:40 години ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме психологічного характеру, висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що психологічного насильства не вчиняв та фізичною розправою ОСОБА_2 не погрожував. Окрім того, ствердив, що шлюбних відносин із ОСОБА_2 немає, разом не проживають, тому просив закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши особу, стосовно якої розглядається протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, приходжу висновку, що наявні у справі докази не є достатніми та належними для беззаперечного підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Вважаю, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП, з огляду на таке.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене вказаною нормою, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД №768115 від 22.12.2025 року не містить достатніх та належних доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 психологічного домашнього насильства у розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Матеріали справи не містять жодних об`єктивних доказів (аудіо- чи відеофіксації, показань незаінтересованих свідків, висновків психолога чи інших спеціалістів), які б підтверджували, що внаслідок дій ОСОБА_3 було завдано або реально могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.
Надані до матеріалів справи пояснення сторін є суперечливими та не підтверджені іншими належними й допустимими доказами, у зв`язку з чим не можуть бути покладені в основу висновку про наявність складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія цього Закону поширюється, зокрема, на подружжя, колишнє подружжя, наречених, а також осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, та інших осіб, пов`язаних спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки.
Разом із тим, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет або інші ознаки фактичних сімейних відносин, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній спеціальний суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що саме по собі виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
На підставі викладеного, слідує, що орган, який склав протокол, не надав жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні правопорушення, зазначеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході розгляду усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним в судовому засіданні встановлено не було, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 1, 247, 283-285, 287 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Іван ІЛЬТЬО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua