Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №144/60/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/60/26

Провадження № 1-кп/144/49/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 року с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025110000001 від 04.01.2026 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Розкошівка, Теплицького району, Вінницької області, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в :

04.01.2026 близько 00 години 05 хвилин ОСОБА_3 перебував на вулиці Центральна, навпроти будинку 78 у с. Комарівка Теплицької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, де також перебував ОСОБА_4 . Під час розмови, між ними виникла сварка, в ході якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи явну протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в область обличчя, заподіявши у такий спосіб останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин та синця в ділянці лівої щоки, садна на слизовій оболонці лівої щоки, забійної рани в ділянці кута рота зліва, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються обвинуваченим і його захисником – адвокатом ОСОБА_5 , що слідує з їхніх заяв, долучених до обвинувального акту. Крім того, зазначені обставини підтверджуються зібраними в ході дізнання та долученими до обвинувального акту доказами, зміст та перелік яких не наводиться в силу ч. 2 ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувальний акт надійшов разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, потерпілий, обвинувачений та його захисник проти такого порядку розгляду обвинувального акту не заперечують, при цьому ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння. Суд не вбачає підстав для призначення судового розгляду обвинувального акту та виклику учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена та кваліфікує його умисні дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується статтями 65 - 67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер, обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком проти здоров`я людини, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом враховано вік і стан здоров`я ОСОБА_3 , який на обліку у лікаря - психіатра та лікаря – нарколога не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно, раніше не судимий.

З огляду на наведене, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який свою вину визнав, відсутність тяжких наслідків, наявність пом`якшуючої покарання обставини, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_3 достатнім буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, та призначає його у виді штрафу.

На переконання суду, саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Даних про процесуальні витрати та речові докази матеріали кримінального провадження не містять.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися.

Зважаючи на призначене покарання та поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: