Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №135/95/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/95/26

Провадження № 3/135/48/26

ПОСТАНОВА

іменем України

27.01.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2026 року о 12 год 50 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці – на території магазину «Європейський» за адресою: вул. Будівельників, 15, м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, порушуючи громадський порядок і спокій громадян, пошкодив вхідні двері до громадської вбиральні та виражався нецензурною лайкою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення за наведених обставин визнав у повному обсязі та щиро розкаявся.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Норми закону, що підлягають застосуванню

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного визначення адміністративного правопорушення, закріпленого у статті 9 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення в її діях сукупності обов`язкових ознак складу проступку: об`єкта посягання, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони, які у своїй єдності характеризують протиправність і винність поведінки та її спрямованість на посягання на охоронювані законом блага.

Із наведених норм випливає, що оцінці підлягає як кожний доказ окремо, так і сукупність зібраних доказів, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність, допустимість, достовірність і достатність фактичних даних, які ними встановлюються та мають значення для правильного вирішення справи.

Правова кваліфікація та характеристика складу правопорушення

Згідно зі статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є громадський порядок і спокій громадян – врегульована правовими та соціальними нормами система суспільних відносин, яка забезпечує повагу до прав і свобод інших осіб, їхню безпеку, моральний комфорт та суспільну стабільність.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства виражається в активних діях, що грубо порушують громадський порядок у громадському (публічному) місці, створюючи конфліктну, агресивну або принизливу атмосферу для потерпілої особи та оточення, незалежно від того, чи завдано істотної шкоди здоров`ю або майну.

Однією з поширених форм такого правопорушення є нецензурна лайка, яка є однією з найбрутальніших форм словесної агресії, принижує гідність людей, які стали її мимовільними свідками, знижує рівень культури спілкування в публічному просторі та негативно впливає на моральний клімат у суспільстві. У правовій доктрині наголошується, що незалежно від мотивів особи, яка вживає лайку (зокрема, емоційний стан, провокації, особисті конфлікти), сама форма вираження – використання нецензурної лексики у громадському місці – становить об`єктивну ознаку такого правопорушення.

Під іншими подібними діями, які підпадають під ознаки дрібного хуліганства, слід розуміти, зокрема, умисне пошкодження з хуліганських мотивів майна у незначних розмірах, якщо такі дії пов`язані з явною зневагою до загальноприйнятих правил поведінки та спрямовані на порушення громадського порядку.

Суб`єктом правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини, оскільки особа усвідомлює протиправний характер своєї поведінки, її образливість та здатність порушити громадський порядок і спокій громадян та бажає так діяти.

У цій справі дії ОСОБА_1 , який, перебуваючи в громадському місці – на території магазину «Європейський», у присутності працівників та відвідувачів закладу виражався нецензурною лайкою та з хуліганських мотивів пошкодив вхідні двері до громадської вбиральні, порушили звичайний порядок перебування людей у зазначеному місці, викликали необхідність реагування правоохоронних органів, тобто відповідають ознакам нецензурної лайки та інших подібних хуліганських дій у громадському місці й підлягають кваліфікації як дрібне хуліганство за статтею 173 КУпАП.

Оцінка доказів та встановлені обставини

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується письмовим доказом, дослідженим у судовому засіданні, – протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 674597 від 20 січня 2026 року, складеним уповноваженим працівником поліції відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час і місце події, а також викладено суть інкримінованих йому дій.

Зазначений протокол складено в установленій законом формі, він містить узгоджені відомості щодо часу, місця, учасників події та характеру дій, не містить істотних внутрішніх суперечностей, а його походження не викликає у суду сумнівів; будь?яких даних про одержання наведених у ньому відомостей з порушенням вимог КУпАП матеріали справи не містять. Водночас матеріали провадження не містять жодних інших доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суперечили йому чи поясненням учасників події або свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .

За таких обставин суд дійшов висновку, що 20 січня 2026 року ОСОБА_1 умисно вчинив дії, які виразилися у вживанні нецензурної лайки на адресу працівників та відвідувачів торгівельного закладу в громадському місці, а також у пошкодженні там же з хуліганських мотивів майна у незначних розмірах, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, передбачене статтею 173 КУпАП. Об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення в його діях наявні в повному обсязі; підстав для висновку про невідповідність інкримінованих дій ознакам правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, чи для визнання відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд не встановив.

Призначення адміністративного стягнення

При вирішенні питання про вид і розмір адміністративного стягнення суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер учиненого правопорушення, ступінь вини, дані про особу правопорушника, його майновий стан, а також наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Дії ОСОБА_1 полягали у вживанні нецензурної лексики в громадському місці в присутності працівників та відвідувачів торгівельного закладу, а також у пошкодженні з хуліганських мотивів майна у незначних розмірах на території того ж магазину, що свідчить про прояв зневажливого ставлення до загальноприйнятих правил поведінки та порушення громадського порядку. Водночас матеріали справи не містять відомостей про заподіяння значної матеріальної шкоди, даних про притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, перебування на обліку в правоохоронних чи медичних органах, а також інших негативних відомостей щодо його особи не встановлено; наявні відомості про його майновий стан не свідчать про неможливість виконання ним обов`язку зі сплати штрафу.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає його щире розкаяння у вчиненому та повне визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

З урахуванням наведених даних про особу правопорушника, характер і наслідки вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також наявність пом`якшуючої обставини у вигляді щирого розкаяння, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є співмірним, необхідним та достатнім заходом впливу для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень. Визначаючи розмір штрафу в межах санкції статті 173 КУпАП, суд бере до уваги як суспільну небезпечність вчинених дій (поєднання словесної агресії у вигляді нецензурної лайки в громадському місці з пошкодженням майна з хуліганських мотивів), так і відсутність значної матеріальної шкоди та позитивні дані про особу ОСОБА_1 , що в сукупності дає підстави вважати можливим призначення штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як пропорційного і такого, що відповідає завданням КУпАП щодо запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі додержання закону. Застосування більш суворих стягнень, передбачених статтею 173 КУпАП, суд вважає недоцільним з огляду на наведені вище дані про особу правопорушника, відсутність істотних негативних наслідків учиненого правопорушення та наявність пом`якшуючої обставини.

Судовий збір

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір у фіксованому розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням установленого на відповідний період прожиткового мінімуму становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 (сто дев`ятнадцять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя