Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №211/3857/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №211/3857/25

Суддя: Сарат Н. О.

Справа № 211/3857/25

Провадження № 3/211/24/26

П о с т а н о в а

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290994 від 04.04.2025 року, 04.04.2025 року о 22-12 годин, в Дніпропетровській обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 81, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Дача Дастер, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, порушення мови, на вимогу працівника поліції від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 надав до суду клопотання про закриття провадження по справі та письмові пояснення, згідно яких ОСОБА_1 вину не визнає, категорично не погоджується з тим, що відносно нього складено протокол, вважає незаконною причину зупинки його ТЗ та вважає, що працівники поліції не мали права вимагати від нього проходження огляду та він не був зобов`язаний виконувати будь-які їх вимоги. Вважає, що працівники поліції в темряві не могли нічого виявити та побачити ознаки, які вказані в протоколі.

Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 290994 від 04.04.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2025 року, рапортом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ та в медичному закладі, та іншими матеріалами.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Згідно п.п. 2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до роз`яснень, що містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відмова водія від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння була зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення. Факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, також, вбачається із відеозапису.

Крім того, ОСОБА_2 не надав суду жодних належних та допустимих доказів, (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у останнього ознак алкогольного сп`яніння та підтверджували б вмотивовану відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.

Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність, те що ОСОБА_1 не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій, клопотання про закриття вмотивовано лише не визнанням вини ОСОБА_1 , без будь-яких доказів.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, який згідно пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI становить у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням відносно нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

(Реквізити: Отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA758999980313020149000004001, Кодкласифікації доходів бюджету 21081300, Серія _____ та № __________ протоколу.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

(Реквізити: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету22030106 Призначення платежу101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н. О. Сарат

Оригінал: reyestr.court.gov.ua