Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №515/1927/25 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1927/25

Провадження № 3/515/343/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2025 року о 00 годині 55 хвилин по автодорозі Одеса – Рені в районі м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області на 139 км 800 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «МАN» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не враховував безпечної швидкості руху, не слідкував за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, внаслідок чого транспортний засіб здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та наїзд на металевий відбійник острівця безпеки правою стороною. Автомобіль отримав механічні пошкодження.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3 «б» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Клопотань, заяв про відкладення слухання справи до суду не надав, представника до суду не направив.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про наявність щодо нього адміністративного матеріалу, який розглядається судом, не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, а тому за вказаних обставин, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню даного питання.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується такими доказами:

протоколом серії ЕПР1 № 529258 від 02 грудня 2025 року про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив;

рапортом про реєстрацію повідомлення зі служби 102 про ДТП, що мало місце 02 грудня 2025 року о 01 годині 16 хвилин по вулиці в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району зі сторони м. Одеси за участю автомобіля марки «МАN» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який в`їхав у відбійник, заявник: ОСОБА_1 ;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 грудня 2025 року, згідно з якою автомобіль марки «МАN» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , належний ТОВ «ТОП ОІЛ РССУ», отримав механічні пошкодження з правої сторони, з фотознімком до неї та відеозаписом місця пригоди;

письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 від 02 грудня 2025 року, відповідно до яких 02 грудня 2025 року о 00 годині 55 хвилин, керуючи автомобілем «МАN» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Одеса-Рені М-15 у бік м.Ізмаїлу. Перед м. Татарбунари почав засинати та в`їхав у відбійник. Відчув удар та прокинувся. Від`їхав до узбіччя. Вийшов з авта та побачив, що транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а саме: правої фари; лобового скла з правої сторони та баку. Викликав працівників поліції.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

У п. 1.10 ПДР України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст.124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв`язку з правопорушенням.

Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п. 2.3 «б» цих Правил.

Відповідно до п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України водій бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП, передбачено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом, зокрема щодо з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків події, працівника ДАЇ, який склав протокол та надання їм відповідної оцінки, надання аналізу доказам, що містяться в матеріалах справи, в тому числі протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.

За такого, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушивп.2.3 «б» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення, враховую на характер правопорушення, вчиненого з необережності, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, і його наслідків, ступінь вини правопорушника і те, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.

З метою виховання правопорушника, на запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за належне призначення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 124, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят грн 00 к.).

Адміністративний штраф стягнути за реквізитами: Одеська область, отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: КазначействоУкраїни (ел.адм.подат.), номер рахунку:UA848999980313080149000015001, код КДБ: 21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60к.) за наступними реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Суддя В.О. Луцюк