Окрема думка від 21 січня 2026 р. у справі №404/10458/23 — Кропивницький апеляційний суд

Окрема думка

22 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/10458/23

провадження № 22-ц/4809/107/26

судді Кропивницького апеляційного суду Письменного О.А. у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з нерухомого майна.

Рішенням Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з нерухомого майна.

22 січня 2026 року колегією суддів судової палати в цивільних справах постановою Кропивницького апеляційного суду в складі суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А., Дуковського О.Л. рішення Фортечного районного суду м. Кропивницького від 28 травня 2025 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ст.375 ЦПК України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно даного судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги і залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд послався на те, що позивачкою до суду не наданого жодного доказу в межах яких виконавчих проваджень, чи інших зобов`язань накладено арешт, як і не надано доказів щодо боргових/кредитних зобов`язань спадкодавця за життя, чи тривають правовідносини, за наслідком яких накладався арешт. Тому, за висновком суду, накладення арешту по зобов`язанням ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» є лише припущенням, що в силу частин п`ятої, шостої статті 81 ЦПК є недопустимим для прийняття за належне обґрунтування вимоги.

Іншими словами, суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем в справі, оскільки відсутні докази, що пов`язують його з арештом майна ОСОБА_2 .

Не згодний з такою позицією апеляційного суду, виходячи з такого.

Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 липня 2023 року виданого Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 258 (а.с.70).

ОСОБА_1 24 липня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.67).

Відповідно до повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, 20 червня 2001 року за вихідним номером 106, приватним нотаріусом Писаковською Ольгою Іванівною внесено заборону на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору застави № 1635 від 18 червня 2001 року (а.с.62).

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12 лютого 2008 року за № 6570726 реєстратором: Державний нотаріальний архів в Кіровоградській області зареєстровано обтяження; підстава обтяження: повідомлення, 106, 20.06.2001, приватний нотаріус Писаковська, об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; додаткові дані: архівний запис 128260-1493 від 21.06.2001 вх. 488, заявник ОСОБА_3 . Держнотархів (а.с.7).

На запит приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредитного договору від 12 червня 2001 року, Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» надана відповідь, за яким, Національним Банком України № 130 від 27.11.2018 року «Про затвердження Правил застосування переліку документів, що утворюється в діяльності Національного банку та банків України» встановлено граничний строк зберігання кредитних справ, який становить 5 років. Таким чином, неможливо встановити, у зв`язку з чим накладалась заборона, чи відповідає дійсності запис в Державних реєстрах, оскільки в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» відсутні копії повідомлень про накладення обтяжень чи договорів на підставі яких можливо було накладено заборону.

Згідно листа Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Електронного архіву та ВП-спецрозділ у відділі на виконанні не перебували виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим державним виконавцем відділу не накладався арешт на нерухоме майно (а.с.40).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази повною мірою підтверджують відсутність зв`язку арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 з Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України».

Разом з тим, аналізуючи матеріали справи, достовірно неможливо заперечувати факт наявності зобов`язань ОСОБА_2 перед відповідачем Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України», в забезпечення яких було арештовано нерухоме майно ОСОБА_2 .

Так, суд не звернув уваги, що на запит приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , кредитного договору від 12 червня 2001 року, Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» надана відповідь щодо неможливості повідомити у зв`язку з чим накладалась заборона (а.с.6).

Інформацію про кредитний договір від 12 червня 2001 року, яку просив надати нотаріус, відповідач так і не надав.

Суд, обмежившись даним повідомленням, допустив легковажність щодо всебічного з`ясування обставин, та підтвердження їх доказами, оскільки факт наявності кредитного договору від 12.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_2 не був ні підтверджений, ні спростований.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується факт, що арешт нерухомого майна ОСОБА_2 було здійснено на підставі договору застави від 18 червня 2001 року (а.с.62).

Суд першої інстанції та апеляційний суд проігнорували вказаний доказ і не дали йому оцінку.

Суди, не звернули увагу, що до запиту приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Панчишиної С.С. щодо надання інформації про погашення громадянином ОСОБА_2 кредитного договору від 12 червня 2001 року, був доданий примірник Договору застави 1, 4 сторінки, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковсьою О.І. 15 червня 2001 року за реєстровим №1638 (а.с. 88).

Наявна інформація про існування договору застави, на підставі якого був накладений арешт, судами також проігнорована.

Враховуючи, що укладення кредитного договору ОСОБА_2 з АТ«Державний Ощадний банк України» датовано 12 червня 2001 року, цілком вірогідно, що договір застави від 18 червня 2001 року був укладений з метою забезпечення виконання кредитного договору.

Суди не звернули на це увагу і не перевірили даний факт.

Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Відмова в позові з підстав неналежного відповідача є допустимою лише за умови, якщо суд до ухвалення рішення роз`яснив позивачу право на заміну такого відповідача, однак позивач цим правом не скористався.

Враховуючи неналежне з`ясування обставин справи, відсутні підстави вважати об`єктивними висновок про те, що накладення арешту по зобов`язанням ОСОБА_2 перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» є лише припущенням.

При цьому суд першої інстанції не сприяв позивачу у всебічному з`ясуванню обставин щодо арешту спірного майна і не роз`яснив право на заміну неналежного відповідача, відповідно ухвалив необґрунтоване рішення.

Апеляційний суд не врахував недоліки, допущені судом першої інстанції, та не усунув їх.

Суддя О.А.Письменний