Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №341/51/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/51/26

Номер провадження 3/341/38/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р. розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді менеджера ТзОВ «Петрол Контракт».

установив

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 24.12.2025 № 2775 ОСОБА_1 вчинив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, за наступних викладених у протоколі обставин.

18.12.2025 о 16:30 під час проведення фактичної перевірки АЗС з магазином за адресою: вул. Бандери, 113А, м. Бурштин, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, що належить ТзОВ «Петрол Контракт», менеджер ОСОБА_1 вчинив правопорушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995№ 265-95ВР (із змінами та доповненнями). Своїми діями допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 27 січня 2026 року з повідомленням особи.

26 січня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 у судове засідання, а також те, що є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі, вважає за можливе справу розглядати без участі особи.

23.01.2026 до суду надійшло пояснення-клопотання ОСОБА_1 , у якому він просить провадження у справі закрити з наступних підстав:

- протокол не містить обставин вчинення адміністративного правопорушення, суті порушення (об`єктивної сторони);

- ОСОБА_1 є найманою посадовою особою ТзОВ «Петрол Контракт» і до його повноважень не входить проведення розрахункових операцій на АЗС, програмування РРО відповідними кодами УКТ ЗЕД, а, отже, він не є суб`єктом вчинення відповідного правопорушення.

До пояснення надано копії наказу про призначення на посаду менеджера та посадової інструкції.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідальність за вчинення правопорушення тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг особами, які займаються підприємницькою діяльністю.

Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.

Як зазначено у протоколі, особа порушила вимоги п 11 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (далі - Закон) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому у преамбулі вказаного Закону зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Отже, суб`єктами відповідальності за порушення Закону є суб`єкти господарювання або їхні представники (уповноважені особи), які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

На підтвердження винуватості менеджера ОСОБА_1 до протоколу долучено:

- копію акта фактичної перевірки від 24.12.2025, згідно з яким за результатами перевірки АЗС 18.12.2025 установлено, зокрема, порушення проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, реалізація без кодів УКТ ЗЕД згідно з додатком № 1;

- копію Додатка № 1, згідно з даними якого 11.03.2025 не вказано код УКТ ЗЕД під час здійснення операції з відпуску палива, номер фіскального документа №220919;

- копію пояснення оператора АЗС ТзОВ «Петрол Контракт» ОСОБА_2 від 18.12.2025, яка пояснила, що 18.12.2025 продала паливо на суму 499,64 грн. Фіскальний чек видала на руки.

- копію фіскального чека від 18.12.2025 (16:25) № 243387, згідно з даними якого здійснено реалізацію дизельного палива на суму 499,64 грн. При цьому у відповідному рядку вказано код УКТ ЗЕД: 2710194300;

- копію опису готівкових коштів, що знаходиться на місці проведення розрахунків;

- копію Z-звіту за 18.12.2025 № 0752;

Надаючи правову оцінку протоколу про адміністративне правопорушення як доказу та іншим наявним у справі матеріалам, суддя виходить з такого.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і належності.

Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості та належності доказів, проте відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом (ст. 86 КПК України).

Таким чином, особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних чи недопустимих доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення, відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

У рішенні в справі «Абрамян проти Росії» Європейський Суд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

У цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Приписами статті 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суддя на виконання вимог ст. 278 КУпАП констатує недоліки протоколу про адміністративне правопорушення в частині відображення суті адміністративного правопорушення (об`єктивної сторони), передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП.

Так, відповідно до змісту протоколу стосовно ОСОБА_1 вчинив правопорушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим порушено пункт 11 частини 1 статті 3 Закону.

Тобто, протокол містить, фактично, положення нормативного акта, який, на думку посадової особи, порушив менеджер ОСОБА_1 . При цьому протокол у порушення вимог статті 256 КУпАП і всупереч викладеній позиції ЄСПЛ не містить суті діяння особи, яке кваліфіковано як порушення (яку саме операцію здійснено, який розрахунковий документ не містить даних про кодування товару тощо).

З огляду на викладену практику ЄСПЛ, суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію (опис) діяння особи, стосовно якої розглядається справа.

Так само надсилання протоколу про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), який його склав, для забезпечення дооформлення цього джерела доказів, усунення виявлених недоліків, які перешкоджають притягнути особу до адміністративної відповідальності, однозначно становитиме порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у цьому випадку суддя буде діяти не як безсторонній і незалежний суб`єкт розгляду справи, а неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Оцінюючи протокол № 2775 про адміністративне правопорушення, не визнаю його належним доказом для використання у процесі доказування винуватості ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 КУпАП, оскільки у ньому не описані обставини, які складають об`єктивну сторону правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 155-1 КУпАП, за якою кваліфіковано відповідні діяння особи.

Крім того, суддя констатує відсутність належних доказів взагалі вчинення 18.12.2025 правопорушення за частиною 1 статті 155-1 КУпАП, з огляду на таке.

Долучена до справи копія фіскального чека від 18.12.2025 (16:25) № 243387 свідчить про реалізацію на АЗС дизельного палива на суму 499,64 грн і цей документ містить у відповідному рядку код УКТ ЗЕД: 2710194300, що спростовує фабулу викладеного у протоколі порушення про реалізацію підакцизного товару 18.12.2025 о 16:30 без режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Своєю чергою долучений до справи додаток № 1 до акта перевірки містить дані про операцію з відпуску пального без програмування коду УКТ ЗЕД задовго до 18.12.2025 і не стосується викладеного у протоколі порушення.

Також, суддя вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про те, що він не є суб`єктом вчинення відповідного правопорушення, оскільки згідно з положеннями посадової інструкції регіонального менеджера до його повноважень не входить проведення розрахункових операцій на АЗС, програмування РРО відповідними кодами УКТ ЗЕД; не передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі іншими працівниками чи товариством, загалом.

Своєю чергою суддя установив, що відповідну розрахункову операцію 18.12.2025 здійснила оператор АЗС ОСОБА_2 , а керівником ТзОВ «Петрол Контракт» як суб`єкта господарювання є ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 155-1, 247, 251, 256, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ