Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №215/8875/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/8875/25

2/215/1170/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання – Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

17.11.2025 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, у якій просить визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , для вільного користування майном та його приватизації.

В обґрунтування позову вказує, що позивач ОСОБА_1 є головним квартиронаймачем квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира не приватизована, оскільки видавалась по ордеру. У вказаній квартирі крім позивача зареєстровані також: її чоловік – ОСОБА_2 , сини: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та донька ОСОБА_4 проте, відповідач ОСОБА_5 не проживає в квартирі з березня 2018 року, за комунальні послуги не сплачує, жодним чином не бере участь у видатках на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідач своєю реєстрацію чинить перешкоди у користуванні квартирою, оскільки через його реєстрацію позивачі сплачують комунальні послуги додатково, що в свою чергу ставить їх у скрутне матеріальне становище. Крім того, позивачі, не можуть вільно розпорядитися вказаною квартирою, зокрема скористатися правом на приватизацію житла.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , не з`явилися, через канцелярію суду надали заяву в якій позовні вимоги підтримують в повному обсязі, та просять суд розглядати справу за їх відсутності

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, 13.01.2026 надіслав заяву в якій вказав, що з оголошення на сайті Судової влади дізнався про розгляд справи, у зв`язку з чим не заперечує проти задоволення позову та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 10-30 год. 13.01.2026, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з копії виписки із особового рахунку ТОВ «УЮТ-2011» від 25.03.2025, особовий рахунок згідно даних ТОВ «НОВА-КОМ» відкрито на ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно акту від 08.10.2025, який підписаний мешканцями будинку АДРЕСА_2 , та завірений майстром дільниці ТОВ «УЮТ-2011», відповідач ОСОБА_5 не мешкає у квартирі АДРЕСА_3 , з березня 2018 року по теперішній (а.с. 15).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K. від 21.02.1990 р.). Такий загальний захист поширюється, як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 р.), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 р.).

Відповідно до ст.58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Судом встановлено, що згідно копії виписки із особового рахунку ТОВ «УЮТ-2011» від 25.03.2025, особовий рахунок згідно даних ТОВ «НОВА-КОМ» відкрито на ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, у якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 65 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

За правилами ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як роз`яснено у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в іншій населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України встановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-п (провадження № 61 -30912св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17 (провадження № 61-7317св19), від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19).

Так, судом встановлено, на даний час, у спірній квартирі зареєстрований відповідач, а саме ОСОБА_5 , який зареєстрований по теперішній час, але з березня 2018 року не проживає.

Таким чином, наявність реєстрації відповідача у квартирі, позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 безумовно створює перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю, визначених ч.1 ст. 319 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу України.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, враховуючи, що він не проживає у спірній квартирі більше семи років без поважних причин, не утримує квартиру та не сплачує за надані комунальні послуги, його реєстрація перешкоджає позивачам розпоряджатися майном, тому вони мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, суд вважає необхідним позов задовольнити, та усунути перешкоди в праві користування квартирою визнавши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .

На підставі ст.ст. 64, 65, 71, 72, 150 ЖК України, ст. 23, 319 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 211, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою – задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 27 січня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя: