Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №185/7799/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7799/25

Провадження № 2/185/719/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 січня 2026 року Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу 74/400 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 , житловою площею 96,50 кв.м., загальною площею 154,10 кв.м з господарськими спорудами, укладений між Позивачем та Відповідачами від 08.03.2025 року та визнати за ОСОБА_1 , право власності на 74/400 частин цього житлового будинку.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.03.2025 року між Позивачем (покупець) з однієї сторони та Відповідачами (продавці) з другої сторони був укладений договір купівлі-продажу частини житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими спорудами. Відповідно до умов вищевказаного договору Відповідач 1 продав Позивачу 18/400 часток вищевказаного будинку за 41 000 грн, а Відповідач 2 продав Позивачу 56/400 часток вищевказаного будинку за 123 000 грн. На виконання домовленості були складені розписки, відповідно до яких Позивач передала Відповідачам гроші в повному обсязі за їх частини будинку. Відповідачі передали позивачу оригінали правовстановлюючих документів на їх право власності у цьому будинку, оригінали технічних паспортів, ключі від їх частини будинку та зобов`язалися в день підписання Договору купівлі-продажу звільнити спірний будинок. Відповідачі зобов`язалися в семиденний строк посвідчити договір купівлі-продажу ноторіально. Відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Фактично позивач проживає в зазначених частинах будинку з моменту укладення угоди із відповідачами, користується зазначеними частинами будинку як своєю власністю. З посиланням на ст. 220 ЦК України просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2025 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, позивач у судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їхньої участі, позов визнали.

Третя особа до суду не з?явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату засідання було повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 41 Конституції України, ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідач 1 ( ОСОБА_2 ) володіє:

?9/400 спірного будинку на підставі СВІДОЦТВА про право на спадщину за законом, виданого 12 червня 2019 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ю.А. Шкицькою, зареєстрованого в реєстрі за №1-1315

?9/400 спірного будинку на підставі СВІДОЦТВА про право на спадщину за законом, виданого 21 листопада 2008 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Ю.А. Шкицькою, зареєстрованого в реєстрі за №1-6787

Відповідач 2 ( ОСОБА_3 ) володіє:

?56/400 спірного будинку на підставі ДОГОВОРУ дарування частини жилого будинку від 08 жовтня 2002 року посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Русановою О.Г., зареєстрованого в реєстрі за №6069

Позивач ( ОСОБА_1 ) володіє:

?48/400 спірного будинку на підставі ДОГОВОРУ дарування частини жилого будинку від 03 вересня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Семеняка А.А., зареєстрованого в реєстрі за №1500

У подальшому 08.03.2025 року відповідачі маючи намір на відчуження належної їм частини домоволодіння уклали з покупцем ОСОБА_1 угоду у вигляді договору-купівлі продажу частини житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими спорудами. Відповідно до умов вищевказаного договору Відповідач 1 ( ОСОБА_2 ) продав Позивачу 18/400 часток вищевказаного будинку за 41 000 грн, а Відповідач 2 ( ОСОБА_3 ) продав Позивачу 56/400 часток вищевказаного будинку за 123 000 грн.

Між сторонами було укладено письмовий договір купівліпродажу зазначених частин будинку, але не посвідчено нотаріально.

Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу сторони зобов`язалися протягом 7 (семи) днів з моменту підписання цього договору посвідчити цей договір нотаріально.

Сторони у пункті 8 вищевказаного договору зазначили, що спірний будинок в спорі та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває; правами третіх осіб (права наймача, застави, довічного користування тощо) не обтяжений; не внесений до статутного капіталу господарських товариств; прихованих недоліків не має; малолітніх, або неповнолітніх дітей, які б мали право користування відчужуваними частками будинку немає; протягом звітного податкового року ними не вчинялося інших правочинів з продажу нерухомого майна.

Відповідно до зазначеного договору сторони погодили всі істотні умови договору.

На виконання домовленості були складені розписки, відповідно до яких Позивач передала Відповідачам гроші в повному обсязі за їх частини будинку.

Відповідачі передали позивачу оригінали правовстановлюючих документів на їх право власності у цьому будинку, оригінали технічних паспортів, ключі від їх частини будинку та зобов`язалися в день підписання Договору купівлі-продажу звільнити спірний будинок.

Однак укласти договір купівлі-продажу житлового будинку у встановленому законом порядку, а саме посвідчити його нотаріально позивач не може, оскільки відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

Позивач надала Відповідачам письмову пропозицію щодо посвідчення договору нотаріально призначивши дату - 11.03.2025 року. Відповідачі погодились на нотаріальне посвідчення, але на зустріч не з?явилися, на дзвінки не відповідають та уникають зустрічей з Позивачем.

Подальші намагання позивача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу не принесли жодного результату через постійне та безповоротне ухилення відповідачів від такого посвідчення.

Правочин обома сторонами повністю виконаний: Продавцями були звільнені спірні частини будинку, а покупець сплатив повну суму за отримані частки будинку. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Відповідачі не звертались до позивача з вимогою про повернення житлового будинку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, сере іншого і визнання права.

Відповідно до ст. 362 ЦК України якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

Підстави набуття права власності регламентовані статтею 328 ЦК України.

Згідно ч. 1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 рокуз підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до частини другої статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Неможливість здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв`язку із ухиленням продавця та сторони в договорі купівлі-продажу від укладення письмового та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та з чого вбачається втрата можливості з цієї причини його посвідчити, є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Відповідно дост. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 1ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що письмовий договір купівлі продажу від не було посвідчено нотаріально, разом з цим, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу будинку, відбулося його повне виконання, відповідачі отримали кошти, а позивач почав користуватися та утримувати будинок як власний, позивач мав переважне право на купівлі спірних саток будинку як співвласник, відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення правочину та така можливість втрачена, інших підстав нікчемності правочину не встановлено, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 76-83, 141, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Виконавчий комітет Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності задовольнити у повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу 74/400 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 , житловою площею 96,50 кв.м., загальною площею 154,10 кв.м з господарськими спорудами, укладений між Позивачем та Відповідачами від 08.03.2025 року - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 74/400 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 , житловою площею 96,50 кв.м., загальною площею 154,10 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В. О. Головін