Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №184/237/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/237/26

Номер провадження 1-кп/184/176/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046360000005 від 21.01.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, має середню освіту, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2026 року приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився біля вхідних воріт території домоволодіння АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне проникнення до території домоволодіння особи, а саме: незаконне проникнення до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , котре належить та є житлом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний намір в цей же день та час ОСОБА_2 , всупереч волі законного власника та без його дозволу, за відсутності визначених законом підстав, а також в порушення встановленого законом порядку, діючи умисно, незаконно, протиправно, відкрив вхідні ворота домоволодіння АДРЕСА_2 та зайшов на територію вказаного домоволодіння, огородженого з усіх сторін парканом, таким чином, незаконно проник на територію зазначеного домоволодіння. Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи, пройшов по території зазначеного домоволодіння до вхідних дверей в житловий будинок, чим грубо порушив вимоги ст. 30 конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла и до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як з вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у вчиненні незаконного проникнення до іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що він погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, при винесенні обвинуваченому покарання поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України знайшла своє підтвердження та його дії за ч. 1 ст. 162 КК України кваліфіковані правильно.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), відтак кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Згідно з положеннями ст. ст. 65, 68 КК України, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_2 на обліку у лікарів психіатра, фтизіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується посередньо, вину у вчиненому визнав повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, у мінімальному розмірі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне, у вигляді штрафу.

Суд вважає, що такий вид покарання буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого та попередження інших злочинів і буде сприяти меті покарання. Обставин та підстав для призначення більш суворішого виду альтернативного покарання судом не встановлено.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Витрати на проведення експертизи відсутні.

Речові докази у справі - відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

До набрання чинності вироком суду ОСОБА_2 запобіжний захід не обирати.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Покровський міський суд Дніпропетровської області, з особливостями, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1