Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №201/6229/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/6229/25

Провадження № 2-а/201/10/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ №421978 від 20.02.2025 р., -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 10 вересня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ №421978 від 20.02.2025 р..

У поданому позові ОСОБА_1 (з урахуванням уточнення а.с.107) просить визнати дії інспектора і притягнути його до дисциплінарної відповідальності та скасувати постанову від 20 лютого 2025 року серії БАБ №421978 про накладення адміністративного стягнення, поліцейським Сорокою Олександром Володимировичем старшим лейтенантом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування доводів позову вказує на те, що 15 лютого 2025 року позивач, їхав в м. Павлоград вул. Полтавська Дніпропетровської області близько 23:40 де йому на зустріч їхав автомобіль поліції, після того автомобіль поліції розвернувся та зупинив авто позивача, після чого до авто підійшов поліцейський ст. лейтенант Сорока Олександр Володимирович та почав вимагати документи без законних підстав.

Позивач, запитав у нього підстави для пред`явлення йому документів згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський повідомив, що авто під арештом. Проте, поліцейський не надав жодних документів підтверджуючих вказане.

20 лютого 2025 року на позивача була складена постанова без його участі та без повідомлення відповідно до вимог чинного законодавства, не ознайомивши позивача з його правами, як наслідок винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №421978 у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за ст. 126 ч.1., не пред`явлення документів на закону вимогу. Позивач в свою чергу, наполягає на тому, що на відео чітко видно, що він пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ.

Первісним відповідачем Павлоградським районним відділом ГУНП в Дніпропетровській області 16 липня 2025 року (а.с.58-72) було подано відзив на позовну заяву, проте в процесі розгляду справи, вищезазначеного відповідача було замінено позивачем на Департамент патрульної поліції, з огляду на вказане, суд не бере до уваги зазначений відзив.

Не погодившись з позовними вимогами, 05 січня 2026 року від відповідача Головного управління патрульної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому зазначено, що 20 лютого 2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, інспектор відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Сорока Олександр Володимирович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 421978.

Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20 лютого 2025 серії БАБ № 421978 інспектором ВРПП Павлоградського РВП старшим лейтенантом поліції Сорокою О.В. зафіксовано, що 15 лютого 2025 о 23.40 водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Полтавська, 129 у місті Павлоград та після зупинки працівниками поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" не пред`явив на вимогу посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Відповідач звертає увагу суду, що після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України та зупинки транспортного засобу поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи.

Тож, відповідач вважає, що пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, є спробою уникнути встановленої законом адміністративної відповідальності , що є неприпустимим. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивач, при спілкуванні з поліцейськими, вів себе зухвало, виявляв неповагу до поліцейських, які знаходилися при виконанні своїх обов`язків, не виконував їх законні вимоги.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Наумовій С.О. (а.с.31).

21 травня 2025 року суддя здійснила запити до Єдиного державного демографічного реєстру та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.32-37).

21 травня 2025 року від Єдиного державного демографічного реєстру та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надійшли відповіді. (а.с.32-37).

Ухвалою суду від 21 травня 2025 року позовну заяву направлено за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. (а.с.38-39).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2025 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області. (а.с.44).

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі. (а.с.45).

17 липня 2025 року від відповідача Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява про зміну відповідача на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області. (а.с.87-89).

04 серпня 2025 року ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки та надано строк на усунення. (а.с.104).

05 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (а.с.106) та подано уточнену позовну заяву, в якій позивач замінив відповідача з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області на Департамент патрульної поліції. (а.с.107-113).

06 серпня 2025 року ухвалою суду позовну заяву направлено за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра. (а.с.115-116).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.118).

Ухвалою судді від 12 вересня 2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. (а.с.122-123).

26 вересня 2025 року від відповідача Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про заміну відповідача на Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області. (а.с.126-129).

Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року до справи залучено Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області у якості співвідповідача, оскільки від позивача не надходила письмова думка щодо безпосередньої заміни неналежного відповідача на належного. (а.с.220-221).

05 грудня 2025 року від позивача надійшла заява про розгляд справи з викликом сторін.

06 січня 2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить закрити адміністративне провадження в порядку ст. 38 КУпАП, проте суд звертає увагу, що адміністративна справа про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч.1 КУпАП вже розглянута і не може бути закрита, в даній справі об`єктом судового розгляду є законність розгляду справи про адміністративне правопорушення ст. 126 ч.1 КУпАП.

21 січня 2026 року ухвалою судді в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін відмовлено.

Фактичні обставини встановленні судом

Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20 лютого 2025 серії БАБ № 421978 інспектором ВРПП Павлоградського РВП старшим лейтенантом поліції Сорокою О.В. зафіксовано, що 15 лютого 2025 о 23.40 водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Полтавська, 129 у місті Павлоград та після зупинки працівниками поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" не пред`явив на вимогу посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. (а.с.20).

20 лютого 2025 року позивачем подано скаргу на ім`я керівника Павлоградського міського відділу національної поліції України в Дніпропетровській області на дії старшого лейтенанта ОСОБА_2 (а.с.18).

10 березня 2025 року позивачу надано лист-відповідь, в якому зазначено, що з боку дій старшого лейтенанта ОСОБА_2 не вбачається порушень.

05 травня 2025 року державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби відкрито провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу. (а.с.27).

До матеріалів справи як позивачем так і відповідачем надано відеозаписи, які було проаналізовано судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що 20 лютого 2025 серії БАБ № 421978 інспектором ВРПП Павлоградського РВП старшим лейтенантом поліції Сорокою О.В. зафіксовано, що 15 лютого 2025 о 23.40 водій ОСОБА_1 керував автомобілем SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 , по вул. Полтавська, 129 у місті Павлоград та після зупинки працівниками поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" не пред`явив на вимогу посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що між сторонами виникли спірні публічні правовідносини щодо оскарження особою індивідуального акта суб`єкта владних повноважень у вигляді постанови про накладання адміністративного стягнення.

Положення щодо розгляду справ відповідних категорій містяться у ст. 286 КАС, відповідно до ч. 1 якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У цей же час відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені категорії справ стосуються перевірки судом рішень суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).

З аналізу позовної заяви суд виділяє три основних аргументи, на які посилається позивач, а саме: 1. Позивач не знав про дату та час розгляду справи, а безпосередній розгляд справи відбувався без особистої участі позивача, 2. Не доведено причини зупинки транспортного засобу, а отже відсутні законі підстави для такої зупинки, 3. Позивач пред`явив своє водійське посвідчення, а отже притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним.

Стосовно першого аргументу позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Порядок розгляду і вирішення справ про адміністративні правопорушення, які віднесені до компетенції Національної поліції, визначається положеннями КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).

Положеннями пунктів 8-9 Розділу ІІІ Інструкції № 1395 закріплений аналогічний нормам КУпАП порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З аналізу відеозапису наданого відповідачем, суд зазначає що на 18.56 хвилині відео, поліцейський задає питання в який час позивачу буде зручно з`явитись на розгляд справи, адже позивач самостійно заявив клопотання про перенесення розгляду справи, також з відеозапису вбачається, що позивач визначає дату розгляду справи про адміністративне правопорушення самостійно, та вказує що з`явиться на розгляд 20 лютого 2025 року о 09:00.

Доказів про повторне відкладення розгляду справи, а також щодо того, що позивач з`явився до відповідного органу в дату, яку самостійно визначив, до суду надано не було, тож відповідно позивач належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що з даного приводу з боку відповідача порушень не вбачається.

Щодо незаконної зупинки транспортного засобу позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік підстав для зупинення транспортного засобу, одна з цих підстав визначена у пункті 4, а саме поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.

Частиною 3 вказаного закону, передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

З аналізу відеозапису, судом встановлено, що на початку відео поліцейський одразу повідомляє, що підставою для зупинення авто є постанова про оголошення транспортного засобу у розшук, крім того на 16.15 хвилині запису, поліцейський зазначає, номер постанови та її дату, а саме №27684188680 від 14 лютого 2025 року.

Також суд звертає увагу, що поліцейським на 05.27 хвилині запису, запропоновано позивачу вийти з авто для демонстрації постанови на планшеті, в свою чергу позивач вимагав отримання постанови про оголошення транспортного засобу у розшук у паперовому вигляді з мокрою печаткою на документі.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. У справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення для суб`єктів владних повноважень частина друга статті 77 КАС є спеціальною нормою по відношенню до частини першої статті 77 КАС, а тягар доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.

З аналізу відеозапису вбачається, що поліцейським було чітко зазначено, як причину зупинки, що відповідає ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», так і номер та дату постанови, якою було оголошено у розшук майно позивача. Також суд звертає увагу, що позивач самостійно відмовився виходити з авто для ознайомлення з постановою, а твердження позивача про надання постанови про розшук майна у паперовому вигляді та з мокрою печаткою, не передбачено вищевказаними нормами закону.

Таким чином, твердження позивача про незаконну зупинку транспортного засобу спростовується викладеними в матеріалах справи доказами, та не знаходить свого підтвердження.

Щодо твердження позивача, стосовного того, що він показав посвідчення водія, а отже притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним, суд зазначає наступне.

Частиною1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вказаної диспозиції статті вбачається, що відповідальність особи настає, у разі не пред`явлення у безпосередній спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії.

Тобто особа має надати своє водійське посвідчення на вимогу поліцейського, в такий спосіб, щоб останній мав змогу зафіксувати інформацію з посвідчення.

З аналізу наявного в матеріалах справи відео, вбачається, що запис триває 23 хвилини, з самого початку відео поліцейський вимагає надати посвідчення, на 03.35 хв. позивач зазначає, що в нього немає підстав надавати таке посвідчення, на 09.14 хв. позивач вказує, що принципово не хоче надавати документи, на 17.09 хв. поліцейський вказує, що у зв`язку з не виконанням вимоги про пред`явлення посвідчення буде складено постанову, почувши вказане позивач дістав своє посвідчення та моментально заховав його, зазначивши, що надає посвідчення, для того щоб не було складено протокол про адміністративне правопорушення. При демонстрації посвідчення позивач задав уточнююче питання поліцейському, чи побачив останній інформацію, проте поліцейським було зауважено, що він не встиг ознайомитись з даними. В свою чергу, позивач знову дістав своє посвідчення та протримав його секунду (вказане підтверджується часовою смужкою тривалості відео), поліцейським знову було зауважено про те, що останній не зміг ознайомитись з даними посвідчення.

Критично оцінивши події зафіксовані на відеозаписі, суд приходить до висновку, що позивачем на 17 хв. відео було два рази продемонстровано своє посвідчення водія, проте останнім демонстрація документа тривала не більше однієї секунди, а поліцейським неодноразово зазначалось про не ознайомлення з даними вказаними в посвідченні, а отже вказане спростовує факт того, що позивачем надано посвідчення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору відносяться на його рахунок.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ №421978 від 20.02.2025 р. відмовити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова