Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №175/11431/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/11431/25

Провадження № 2/175/2296/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"27" січня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 11.08.2024 року о 15 год. 20 хв. в Донецькій області, м. Краматорську, вул. Ясногорівська, біля буд.51 водій ОСОБА_3 керував автомобілем «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , по сухому асфальтному покриттю з боку вул. Свободи в напрямку вул. Лівобережна виконуючи поворот ліворуч не переконався, що це буде безпечно та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку позаду нього та почав виконувати обгін. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 року у справі №175/5176/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК Альфа-Гарант» відповідно до страхового полісу № 218596979, у зв`язку з чим 02.01.2025 року водієм ОСОБА_3 було адресовано повідомлення про ДТП від потерпілого. Позивачем самостійно, за власний рахунок, було замовлено звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 126/01-25. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди, розмір франшизи та різницю між страховим відшкодуванням та фактичним розміром матеріального збитку.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2025 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь суми страхового відшкодування було закрито, стягнуто з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1062 грн. 99 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

19.01.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області заяву позивача про уточнення позовних вимог було задоволено та прийнято до розгляду у новій редакції.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його місця проживання. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

11.08.2024 року о 15 год. 20 хв. в Донецькій області, м. Краматорську, вул. Ясногорівська, біля буд.51 водій ОСОБА_3 керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , по сухому асфальтному покриттю з боку вул. Свободи в напрямку вул. Лівобережна виконуючи поворот ліворуч не переконався, що це буде безпечно та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку позаду нього та почав виконувати обгін. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 року у справі № 175/15293/24 провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 року у справі №175/5176/25 ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження по адімінстративній справі, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили 19.05.2025 року.

Відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК Альфа-Гарант», що підтверджується страховим полісом № 218596979.

02.01.2025 року ОСОБА_3 звернувся до ТДВ «Страхова компанія Альва-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

ОСОБА_1 було замовлено звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу.

З наданого звіту №126/01-25 від 11.08.2024 року, було зроблені висновки, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, BMW 320, д.н.з. НОМЕР_1 на дату події 11 серпня 2024 року, становить: 206 397,00 грн., вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату події 11.08.2024 року, становить: 588 482,34 грн. Ринкова вартість КТЗ марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень на дату події 11.08.2024 року, становить: 206 397,00 грн. Вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень після ДТП не розраховується у зв`язку з відсутністю даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані.

Відповідно до висновку експерта за результатами інженерне-транспортного дослідження по справі про адміністративне правопорушення № 80 від 28.11.2024 року було встановлено, що з технічної точки зору, причиною настання даної ДТП стали невідповідність вимогам п.1.5, п.2.3 (підпункт «д») п.10.1, п.12.4, п.12.9(б), п.1.1 Розділу 34 ПДР України дій водія т.з. «SKODA SUPERB» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

З наданої роздруківки з додатку «Приват Банк» від 14.10.2025 року вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_3 Моторно (транспортним) страховим бюро України було здійснено виплату по справі №130996, згідно наказу №3.2/30030 від 09.10.2025 року (транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_1 ) у розмірі 156752 грн 52 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди).

Положеннями ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України та ст. 4 ЗУ «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Судом було встановлено, що постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2025 року у справі №175/5176/25 ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», яким було здійснено страхове відшкодування позивачу у розмірі 156752 грн 52 коп., проте різниця між фактичним розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням відповідачем відшкодована не була, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з положень Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.

Згідно п.12.1.ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки відстрахової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 94 Закону України «Про страхування», договором страхування може передбачатися франшиза, яка може бути умовною та безумовною. У разі зазначення в договорі страхування умовної франшизи страховик не відшкодовує частину збитку, яка неперевищує розмір франшизи, але відшкодовує збитки вповному обсязі, якщо збиток перевищує розмір франшизи. У разі зазначення в договорі страхування безумовної франшизи страховик вираховує розмір франшизи при здійсненні страхової виплати за кожним страховим випадком. Вид та розмір франшизи зазначаються у договорі страхування.

Розмір франшизи у даному випадку становить 3200 грн, у зв`язку з чим дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копії договору про надання правничої допомоги №01/05-25 від 01.05.2025 року, Додаткової угоди № 1 від 01.05.2025 року, рахунку на оплату від 01.07.2025 року № 01-07-1, платіжної інструкції від 29.07.2025 року, акту виконаних послуг від 18.12.2025 року.

При цьому суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи складність справи та обсяг наданих послуг, відсутність судових засідань за участю сторін, критерій реальності адвокатських витрат, розумність розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 30000 грн є завищеними, у зв`язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 10000 грн.

Крім того, судом було встановлено, що позивачем сплачено надані експерті послуги щодо проведеного звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №126/01-25 від 11.08.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2025 року.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що частину судових витрат було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» у зв`язку із закриттям провадження внаслідок задоволення вимог відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача решти судових витрат, а саме: судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп., витрат, пов`язаних з оплатою звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, у розмірі 6 000 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 27, 81, 89, 141, 265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) суму відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 46397 грн., що складається з суми франшизи у розмірі 3200 грн. та суми різници між страховим відшкодуванням та фактичним розміром матеріального збитку у розмірі 43197 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) вартість звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу у розмірі 6000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1062 грн. 99 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. С. Журавель