Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №209/225/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 25 січня 2026 р.

Справа: №209/225/26

Суддя: Юрченко Я. О.

Справа № 209/225/26

Провадження № 1-кп/209/175/26

В И Р О К

Іменем України

26 січня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження кримінальне провадження № 12026046790000005, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2026 року, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Дебальцеве Донецької області, громадянка України, маючої вищу освіту, пенсіонерка, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої;

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2025 року приблизно о 22.30 годині (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , перебувала за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де також знаходилась її неповнолітня онука ОСОБА_4 ..

У цей час між ОСОБА_3 та неповнолітньою ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин сталася сварка, в ході якої у ОСОБА_3 раптово виник протиправний умисел, спрямований на спричинення неповнолітній ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння неповнолітній ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, перебуваючи 23.12.2025 приблизно о 22.30 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_3 спричинила неповнолітній ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме не менше одного удару рукою в ділянку голови.

Переконавшись, що її протиправний умисел реалізовано у повному обсязі, ОСОБА_3 припинила свої протиправні дії та залишилась на місці події.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 , згідно з висновком експерта, заподіяні тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі (синець на верхній повіці лівого ока з розповсюдженням на лобну ділянку, синець на обох повіках правого ока ближче до зовнішнього кута його), крововиливу в склеру правого ока, рани на язиці по бічній поверхні праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразились у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, відповідно до якого ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, про що мається відповідна заява, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. До обвинувального акту додані: письмова заява обвинуваченої ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за її відсутності; письмова заява неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка складена в присутності її законного представника - матері ОСОБА_6 , відповідно до якої останні кожен окремо погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та згодні з розглядом обвинувального акту судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні.

За результатами дослідження змісту заяв та матеріалів дізнання у суду не виникло сумнівів в тому, що заява обвинуваченої щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, її цілковитої згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та її згода з розглядом обвинувального акту щодо неї за її відсутності, є усвідомленою, відповідає її внутрішній волі, а її процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченої ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілій.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченій на виконання приписів ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до п. 6-1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, пенсіонерка, за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не зверталась, за місцем проживання скарг на неї не надходило, раніше не судима.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на вид та строк покарання.

Обираючи вид покарання за вчинений ОСОБА_3 кримінальний проступок, суд бере до уваги те, що кримінальне правопорушення обвинуваченою вчинено відносно неповнолітньої, її онуки, яка внаслідок правопорушення отримала тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі (синець на верхній повіці лівого ока з розповсюдженням на лобну ділянку, синець на обох повіках правого ока ближче до зовнішнього кута його), крововиливу в склеру правого ока, рани на язиці по бічній поверхні праворуч, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991, встановлює що жодна дитина не може бути об`єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.

Беручи до уваги, що обвинуваченаОСОБА_3 на момент вчинення кримінального проступку є пенсіонером, тобто має повних 65 років, а тому за приписами ч. 3 ст. 56 та ч. 2 ст. 57 КПК України до останньої не може бути застосоване покарання у вигляді громадських або виправних робіт.

З урахуванням вищевикладеного,суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначити їй покарання у виді штрафу. Саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченої.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.

Роз`яснити засудженій, що вона зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально - виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у вказаний строк, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати не сплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Кам`янського протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua