Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №210/397/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/397/26

Провадження № 1-кп/210/454/26

27 січня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку в залі Металургійного районного суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046710000001 від 03 січня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянки України, маючої середню освіту, офіційно не працюючої, не заміжньої, маючої двох малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 листопада 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 , перебувала у стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_1 де перебувала з своїм малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким перебуває у сімейних відносинах.

Під час спілкування між ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_4 , у останніх на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4 .

Надалі, ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на ґрунті виниклих неприязних відносин, пов`язаних із веденням спільного побуту, діючи умисно, реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшла до потерпілого та стоячи навпроти нього повалила останнього на підлогу та почала наносити хаотичні удари руками по голові та тулубу малолітнього ОСОБА_4 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження.

У результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_3 , спричинено тілесні ушкодження малолітньому потерпілому ОСОБА_4 у вигляді саден та подряпин обличчя, кистей, нижніх кінцівок, синці нижньої кінцівки, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст.125 ч.1 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Частиною 2 ст.382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 , беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, і вона згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у зв`язку із чим клопоче про розгляд обвинувального акту відносно останньої у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 , яка була представлена захисником адвокатом ОСОБА_7 , надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззастережно визнає в повному обсязі, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку.

Також, у вказаній заяві зазначає, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , - ОСОБА_8 також надано письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України.

Згідно з частини 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, винну особу, яка раніше не судима, офіційно не працює, не заміжня, має двох малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря-психіатра не перебувала та не перебуває, зверталася за медичною допомогою до лікаря-нарколога.

На підставі ст.66 КК України як обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

До обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченій, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченої, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень призначення їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Матеріальні збитки відносно потерпілого відсутні. Цивільний позов не заявлено. Право на його пред`явлення законному представнику роз`яснено.

Судові витрати на залучення експертів та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні і призначити їй покарання за ст.125 ч.1 КК України, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850,00 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.), що становить п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.131 КПК України не обирався.

Матеріали кримінального провадження за №12026046710000001 від 03 січня 2026 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №210/397/26, провадження №1-кп/210/454/26.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженою в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя: ОСОБА_1