Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №521/16189/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/1397/26

Справа № 521/16189/25

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого: Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «ДТЕК Електромережі»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» на ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30 вересня 2025 року у складі судді Михайлюка О.А.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 17 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено: заборонено АТ «ДТЕК Електромережі» вчиняти будь - які заходи щодо відключення, припинення надання послуг з розподілу електричної енергії до житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.

Короткий зміст заяви про скасування заходів забезпечення позову

23.09.2025 до суду надійшла заява АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування заходів забезпечення позову, накладені ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2025 року, посилаючись на відсутність, передбачених ст. 149 ЦПК України, підстав для застосування заходів забезпечення позову, порушення прав відповідача та на не співмірність позовних вимог з обраним способом забезпечення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30 вересня 2025 року в задоволенні клопотання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем не подано суду належних доказів та не наведено обґрунтувань відсутності ймовірного вчинення дій, що призведуть до утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, АТ «ДТЕК Електромережі» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційну скаргу задовольнити та стягнути з позивача витрати АТ «ДТЕК Електромережі» на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, щоухвала суду першої інстанції не містить будь-якого обґрунтування вжиття заходів забезпечення, а тільки посилання суду на положення ст.ст. 150-153 ЦПК України та констатацію факту що на даний час між ОСОБА_1 та АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» існує спір щодо оскарження протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення та наявності попередження від 21.07.2025 за вих. №101/47/03-5211. Таке обґрунтування з боку суду, на думку АТ «ДТЕК Одеські електромережі» є абсолютно недостатнім, та свідчить про неналежне дослідження обставин справи та наявних в ній доказів, подібний формальний підхід до розгляду справи є недопустимим.

Доводи скарги також мотивовані тим, що судом першої інстанції не наведено підстав передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» або Кодексу системи розподілу, які б виправдовували втручання суду у відносини ОСР з споживачами або які б дозволили заборонити АТ «ДТЕК Одеські електромережі» здійснювати діяльність на яку йому було надано відповідну ліцензію.

Позиція позивача та третьої особи в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка сторін в суді апеляційної інстанції

В судове засідання, призначене на 22.01.2026 з`явився представник Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» - адвокат Сузанська Л.М.

ОСОБА_1 до суду не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «ДТЕК Електромережі» підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Ухвалою Хаджибейськогоо районного суду міста Одеси від 17 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» вчиняти будь-які заходи щодо відключення, припинення надання послуг з розподілу електричної енергії до житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.

21.07.2025 за вих.№101/47/03-5211 АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператор системи розподілу, направляло на адресу позивача ОСОБА_1 попередження про припинення (обмеження) споживання електричної енергії споживачу.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

За правилом частин сьомої, восьмої статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина дев`ята, десята статті 158 ЦПК України).

Аналіз правових норм глави 10 розділу ІЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також за наявності обставин, зазначених в частині тринадцятій статті 158 ЦПК України.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову потреба в таких не відпала, оскільки провадження у справі було відкрито 27 вересня 2025 року та призначено підготовче судове засідання на 28 жовтня 2025 року, отже спір існував, тому критерії тимчасовості заходу забезпечення позову не порушені.

Доводи відповідача про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо відключення та припинення надання послуг з розподілу електричної енергії до вирішення справи по суті є співмірним із предметом заявлених вимог і безпосередньо спрямований на збереження існуючого становища сторін на час розгляду спору.

Посилання відповідача на відсутність ризику порушення прав позивача не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Натомість із встановлених судом обставин убачається наявність реальної загрози відключення позивача від електропостачання до вирішення питання правомірності протоколу № 24/5 від 27 березня 2025 року комісії з розгляду акта про порушення № 8008313 від 28 лютого 2025 року, що може призвести до настання для позивача істотних негативних наслідків.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову, тоді як відповідач не довів відсутності ймовірності вчинення відповідних дій.

Крім того, забезпечення позову шляхом заборони відключення конкретного споживача є процесуальним заходом тимчасового характеру, передбаченим законодавством України, та не є втручанням у ліцензійну діяльність оператора системи розподілу, оскільки не обмежує дію ліцензії та не позбавляє відповідача права здійснювати господарську діяльність у цілому, тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Щодо співмірності позовних вимог, то колегія суддів зазначає таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2022 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), на яку посилається скаржник, вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, зокрема, про скасування та визнання недійсним рішення комісії у формі протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ. Заявлений позивачкою захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відключення та припинення надання послуг з розподілу електричної енергії до вирішення справи по суті безпосередньо пов`язаний із предметом заявлених позовних вимог, оскільки можливість відключення електропостачання ґрунтується саме на оскаржуваному рішенні комісії, правомірність якого є предметом судового розгляду.

Колегія суддів враховує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову для позивачки існує реальна загроза відключення від електропостачання, що може спричинити істотні негативні наслідки та фактично унеможливити ефективний захист її прав у разі задоволення позову. Натомість вжиття таких заходів не позбавляє відповідача права здійснювати ліцензовану діяльність оператора системи розподілу в цілому, а має тимчасовий характер та стосується виключно правовідносин із конкретним споживачем на період розгляду спору.

Водночас колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши правильного висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, не врахував усі обставини, що мають значення для вирішення заявленого клопотання.

Зокрема, заходи забезпечення позову спрямовані на захист прав конкретного споживача та діють виключно в межах відповідних правовідносин на період розгляду спору.

Із клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» про скасування заходів забезпечення позову вбачається, що наведені доводи зводяться до тверджень про втручання у господарську діяльність товариства, передчасність та протиправність застосування таких заходів.

Разом із тим, звертаючись у порядку статті 158 ЦПК України, заявник не навів обставин, які б свідчили про відпадання підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги фактично стосуються правомірності застосування заходів забезпечення позову, оцінка яким може бути надана лише під час перегляду ухвали суду про забезпечення позову, що не є предметом апеляційного розгляду у цій справі.

Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині ухвалу слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» є частково доведеними (тільки щодо мотивування висновків суду), а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374, п. п. 3, 4 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів вважає, що мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті залишається без змін.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Електромережі» задовольнити частково.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30 вересня 2025 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.01.2026

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.М. Таварткіладзе