Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №577/7645/25 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/7645/25

Провадження № 1-кп/577/194/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200450001035 від 03.11.2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня технічна, розлученої, не працюючої, раніше несудимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2025 року, близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «KIА RIO», державний номер НОМЕР_1 , рухалась по пр. Червоної Калини в бік ділянки дороги з круговим рухом з перетином вул. Конотопських Дивізій в м.Конотопі Сумської області.

Перед початком виїзду на перехрестя з круговим рухом, порушуючи пункти 16.12, 16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, і введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР України), ОСОБА_6 проявила неуважність, не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, які рухаються по колу і користуються перевагою, виїхала на перехрестя з круговим рухом та допустила зіткнення з електровелосипедом «Sonik» під керуванням ОСОБА_7 , котрий рухався по колу в бік вул. Конотопських Дивізій в м. Конотопі.

Внаслідок зіткнення ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 463 від 11.12.2025 за яким: у ОСОБА_7 на час госпіталізації у відділення мали місце: «п/ш гематома тім`яної ділянки справа; п/ш гематома правого ліктя». Знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП КМР КЦРЛ відділення 78 з 01.11.2025 по 21.11.2025 з діагнозом: «ЗЧМТ. Забій головного мозку. Лінійний перелом луски правої скроневої та тім`яної кісток. Гострий субдуральний пластинчатий крововилив». КТ голови від 01.11.2025 № 2826 ознаки лінійного перелому правої тім`яної, скроневої кісток; гострого субдурального пластинчатого крововиливу правої скронево-тім`яної області без ознак об`ємної дії; одиничних гострих субарахноїдальних геморагічних нашарувань лівої лобної та скроневої області; одиничного дрібного геморагічного вогнища забою лівої лобної частки».

По ступеню тяжкості підшкірні гематоми згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. По ступеню тяжкості ЗЧМТ, забій головного мозку, лінійний перелом луски правої скроневої та тім`яної кісток; гострий субдуральний пластинчатий крововилив по небезпечності для життя, згідно з Правилами судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

За висновком інженерно-транспортної експертизи № 445/376 від 19.12.2025 ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «KIA RIO», державний номер НОМЕР_1 , повинна була діяти відповідно до вимог п. 16.12. ПДР України, згідно якого на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Перевага в русі на нерегульованих перехрестях, де організовано круговий рух і які позначені дорожнім знаком 4.10 «Круговий рух», надається транспортним засобам, які вже рухаються по колу.

ОСОБА_5 мала технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди.

Порушення ОСОБА_5 вимог п. 16.12 ПДР України знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе визнала повністю та підтвердила час, місце та обставини вчиненого злочину викладені вище. У вчиненому кається і просить суворо не карати. Запевняє, що усі витрати потерпілому відшкодувала.

Потерпілий ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, претензій до обвинуваченої немає, просить суворо не карати.

Врахувавши, що показання підсудної відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав не доцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення викладених в обвинувальному акті, роз`яснивши ОСОБА_5 , що у такому разі відсутнє право оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності повного визнання винуватості та правильному розумінні суті обвинувачення, суд дійшов висновку про необхідності призначення покарання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

До пом`якшуючих - слід віднести щире каяття у вчиненному та активне сприяння розкриттю злочину, позитивно характеризується, як за місцем проживання, так і за місцем останньої роботи, добровільно відшкодувала завдані збитки, вибачилася перед потерпілим, раніше не судима.

Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.

Згідно із правозастосовними орієнтирами, що містяться в пунктах 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у ході призначення покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З урахуванням викладеного, скоєння злочину з необережності, щирого каяття, про що свідчить, окрім визнання підсудною факту вчинення кримінального протиправного діяння, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки, що виразилося у повному відшкодуванні збитків та вибаченні перед потерпілим, думки останнього, який просить суворо не карати обвинувачену, висновку органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк суд дійшов переконання, що відповідно скоєному буде покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, проте із застосуванням ст. 75 КК України.

Разом з тим, з метою уникнення суспільної небезпеки для інших ОСОБА_5 слід позбавити права керування транспортними засобами, оскільки ДТП сталося внаслідок неуважності підсудної і мало тяжкі наслідки.

Позов відсутній, процесуальні витрати відшкодовані обвинуваченою добровільно.

Керуючись: ст.ст. 368, 370, 371 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На підставі статей 75, 76 КК України звільнити засуджену від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати раніше накладений арешт на автомобіль «KIA RIO Х», державний номер НОМЕР_1 , повернувши його ОСОБА_5 , та на електровелосипед «Sonik» повернувши - ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1