Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №686/24092/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/24092/25

Провадження № 2/686/2526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Войтович В.С.

з участю представників позивача ОСОБА_1

ОСОБА_2

та представників відповідачів ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_6 про стягнення солідарно заборгованості за договором позики в сумі 225000 доларів США та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 591 долар 78 центів США за період з 21 липня 2025 року по 21 серпня 2025 року, посилаючись на те, що ОСОБА_6 18 квітня 2024 року позичив у нього грошові кошти в сумі 225000 доларів США, зобов`язуючись повернути їх до 1 серпня 2025 року. Однак, до цього часу борг так і не повернуто.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечує, оскільки не визнається саме така сума позики.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на порушення правил підсудності, оскільки ОСОБА_6 зареєстрована та проживає в м. Вінниця і згоди на укладення договору позики вона на давала. А тому вказаний договір є нікчемним.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до вимог ст. 1048 ч. 1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 18 квітня 2024 року ОСОБА_5 позичив ОСОБА_6 225000 доларів США, зобов`язуючись повернути їх до 1 серпня 2025 року. Однак, до цього часу борг так і не повернуто.

Розрахунок пені:

Період розрахункуРозмір пеніСума боргуПеня

01.08.2025– 21.08.20253%225000 доларів США369,86 долара США

Відповідно до вимог ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 65 ч. 4 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Рішенням Вінницького міського суду від 20 жовтня 2025 року (справа №127/25100/25) шлюб, укладений між відповідачами 5 квітня 2016 року, розірвано.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 30 червня 2020 року (справа № 638/18231/15-ц) зазначає, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Таким чином, в даному випадку має місце солідарний характер відповідальності подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, якщо інше не передбачене такими правочинами.

Відповідно до вимог ст. 28 ч. 8 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Як вбачається з розписки, повернення грошей має бути здійснено в м. Хмельницькому.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики в сумі 225000 доларів США та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 369 доларів 86 центів США.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 625 ч. 2, 1046, 1047, 1048 ч. 1, 1049 ч. 1, 1050 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 61, 65 ч. 4 СК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) заборгованість за договором позики в сумі 225000 доларів США та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 369 доларів 86 центів США.

Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі по 7570 грн. з кожного.

Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

26.01.2026