Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №482/2519/23 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.01.2026

Справа № 482/2519/23

Номер провадження 2/482/334/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

26 січня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса питання про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності -

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2026 року на адресу суду надійшов запит Дисциплінарного інспектора ВРП Плескача В. про надання інформації про підтвердження зарахування до державного бюджету України судового збору у низці справ, серед яких і справа №482/2519/23, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.

Підчас перевірки зарахування до державного бюджету України судового збору у вказаних справах було виявлено, що у матеріалах справ наявні копії однієї і тієї ж квитанції №0.3284091688.1 від 03.11.2023 року, на 1075 грн, зарахування цієї суми судового збору до державного бюджету України у цій справі (№482/2519/23) свого підтвердження не знайшло.

Після з`ясування цієї обставини працівниками апарату суду повідомлено головуючого у справі і судом призначено судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те що позивачем (його представником) було надано до суду квитанцію зарахування судового збору за якою не підтверджено, суд вважав за необхідне повідомити учасників справи про вирішення питання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, однак від представника позивача Дмитренка І.М. надійшла заява про розгляд питання про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат без участі його та його довірителя. Просив судові витрати покласти на позивача. Також вказував, що під час подачі позову до матеріалів позовної заяви помилково долучено квитанцію яка не стосується цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28 березня 2024 року Новоодеським районним судом Миколаївської області у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, позовні вимоги було задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 01 червня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за яким ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,0542га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і площею, кадастровий номер 4824810100:02:034:0007, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0542га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і площею, кадастровий номер 4824810100:02:034:0007, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Скасувано державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 7113701 від 05.10.2006 року.

Як видно із матеріалів справи, до позовної заяви було додано платіжну інструкцію №0.3284091688.1 від 03.11.2023 року про сплату судового збору у сумі 1075грн.

У позовній заяві позивач клопотав покласти судові витрати на нього.

У зв`язку із цим суд не стягував з відповідача судові витрати, а відніс їх на рахунок позивача.

Разом з тим, 16 січня 2026 року на адресу суду надійшов запит Дисциплінарного інспектора ВРП Плескача В. про надання інформації на підтвердження зарахування до державного бюджету України судового збору у низці справ, серед яких і ця справа.

Підчас перевірки зарахування до державного бюджету України судового збору у цій справі було виявлено, що попри наявність у матеріалах справи платіжної інструкції №0.3284091688.1 від 03.11.2023 року, зарахування цієї суми судового збору до державного бюджету України свого підтвердження не знайшло (довідка про зарахування вказаної суми коштів до держбюджету не формується) зарахування судового збору за цією квитанцією підтверджено у іншій справі - №482/2519/25. Працівниками суду які здійснювали перевірку зарахування сум судового збору до державного бюджету повідомлено суддю який головував у відповідній справі.

Таким чином, встановлено що судовий збір згідно платіжної інструкції яка міститься у матеріалах справи до держбюджету надійшов у іншій справі.

Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з наступного.

Позивачем вказано ціну позову 37000 грн., це є ціною купівлі-продажу земельної ділянки згідно договору.

При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають у сукупності, зокрема, такі критерії як: правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких звернуті різні позовні вимоги (Постанова Верховного Суду від 6 вересня 2023 року у справі №140/6803/22).

Позивачем заявлено вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно. Ці вимоги стосуються одного і того ж предмету, заявлені до одного відповідача і направлені на досягнення однієї мети – визнання права власності на земельну ділянку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Разом з тим у цій справі перші дві вимоги направлені на захист права власності на один і той же об`єкт який підлягає грошовій оцінці.

Виходячи з вищевикладеного суд виходить з того, що позов у вищевказаній частині майновий характер і дві перші вимоги по суті є вимогою про визнання права власності, а вирішення відповідного спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна.

Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви (у частині двох перших позовних вимог) визначається як за одну позовну вимогу майнового характеру.

Такий висновок суду корелюється із висновком з цього ж питання викладеним у Постанові КГС ВС від 12 серпня 2021 року у справі № 910/2675/21.

Позивачем заявлено ціну продажу земельної ділянки 37000грн.

Згідно Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів станом на 01.01.2022 рік, https://land.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/ngo_2022_01_01.xlsx, та ідексації НГО земель населених пунктів за 2022 рік, НГО спірної ділянки площею 542м.кв. з урахування індексації за 2022 рік (1,15) становив станом на час подання позову - 50599,49грн.

Відтак підстав для сплати судового збору за майновою вимогою у розмірі більшому ніж мінімально встановлений для позовної вимоги майнового характеру заявленої фізичною особою судом не встановлено та за майновою частиною позову підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Проте позивачем також заявлено немайнову вимогу про скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок , за якою підлягає до сплати судовий збір у сумі 1073,60 грн.

З огляду на вищевказане та неодноразово заявлені представником позивача клопотання про розподіл судових витрат шляхом віднесення їх на рахунок позивача, суд керуючись ст.ст. 141, 270, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Держави судовий збір у розмірі ?2147,2?0 грн., які сплатити на рахунок UA 5089 9998 0313 1012 0600 0014 468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.????

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко