Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №686/30352/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30352/25

Провадження № 2/686/2501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого - судді Карплюка О.І.

при секретарі судового засідання Войтович В.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визнавши за ним право власності на транспортний засіб марки “Citroen С5”, 2009 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , припинивши право власності на нього за позивачем, та залишивши у її власності транспортний засіб марки “DAEWOO Matiz”, 2010 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , посилаючись на те, що вони були придбані ними за час шлюбу та за спільні кошти подружжя. Однак, в добровільному порядку провести поділ вказаного майна остання відмовляється.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів про вартість вказаних транспортних засобів, а також те, що вони були придбані ними за час шлюбу.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 368 ч. 3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 68 ч. 1 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до вимог ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до вимог ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц та від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до вимог ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 65 ч. 4 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Відповідно до вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 13 ч. 2 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Однак, ні позивач, ні його представником не надано суду доказів про перебування сторін у шлюбі та його термін, а також про вартість вказаних транспортних засобів, що унеможливлює провести поділ майна в рівних частках.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265 ЦПК України, ст. 368 ч. 3 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 65 ч. 4, 68 ч. 1, 69, 70 ч. 1 СК України, суд

вирішив:

У позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання за ним право власності на транспортний засіб марки “Citroen С5”, 2009 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , припинивши право власності на нього за позивачем, та залишивши у її власності транспортний засіб марки “DAEWOO Matiz”, 2010 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

26.01.2026