Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №682/3387/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3387/25

Провадження № 2/682/292/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

22.12.2025 р ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 7782 грн 92 коп за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ".

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 14.09.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 5000,00 грн строком на 98 днів, починаючи з 14.09.2024 р, та зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом. За користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 1,00% в день. Загальні витрати за кредитом складають 4413,50 грн. Комісія за надання кредиту 1050,00 грн, яка нараховується за ставкою 21,00% від суми кредиту одноразово. Відповідачка кредитні кошти отримала, але свої зобов`язання належним чином не виконала, 27.09.2024 р здійснила лише часткове погашення кредитної заборгованості в сумі 1400,00 грн (233,33 грн тіло кредиту, 700,00 грн проценти та 466,67 грн комісія); 11.10.2024 р в сумі 1400,00 грн (244,21 грн тіло кредиту, 667,38 грн проценти та 488,41 грн комісія), а всього 2800,00 грн. Залишок несплаченої заборгованості складає 7782,78 грн, з яких: 4522,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 3165,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 94,92 грн заборгованість за комісією.

14.10.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладений Договір факторингу № 14/10/25, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" передало (відступило) за плату ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема, право вимоги за Кредитним договором № ДП 0006892 від 14.09.2024 р до відповідачки ОСОБА_1 на суму 7782,78 грн, з яких: 4522,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 3165,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 94,92 грн заборгованість за комісією.

Відповідачка на користь нового кредитора ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» жодних платежів станом на 22.12.2025 р (дата звернення з позовом до суду) не здійснила. Тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024 у розмірі 7782,78 грн, з яких: 4522,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 3165,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 94,92 грн заборгованість за комісією, та стягнути з відповідачки судові витрати.

В порядку автоматизованого розподілу 22.12.2025 цивільна справа № 682/3387/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.55).

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрите провадження і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін як малозначна.

Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи судом в порядку спрощеного провадження без участі сторін, відзив на позов не подала.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3-6, ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

14.09.2024 між ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 шляхом підписання кредитного договору відповідачкою електронним підписом з використанням наданого кредитодавцем одноразового ідентифікатора s487dNH1 (а.с.21-24).

Відповідно до умов Договору ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 98 днів (п.3, п.5 Договору) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п.4 Договору).

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом Договором визначена процентна ставка 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредиту. Загальні витрати за кредитом 4413,50 грн. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів (п.5 Договору).

Цілі/мета кредиту - на споживчі цілі (п.6 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 1050 грн, яка нараховується одноразово в день підписання цього Договору, за ставкою 21% від суми наданого кредиту та погашається ОСОБА_1 відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Договору). Протягом всього строку дії Договору комісія не може бути збільшена ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ". Нарахування комісії за надання кредиту є правом ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", а не його обов`язком. ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" без погодження з ОСОБА_1 може на свій розсуд зменшити нарахування комісії за видачу кредиту (п.10 Договору).

Отже, сторони узгодили істотні умови Кредитного договору: розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, денну процентну ставку, порядок повернення кредиту та спосіб підписання Договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора s487dNH1 (а.с.21-25), що свідчить про наявність волі відповідачки на укладення Кредитного договору № ДП 0006892 саме на таких умовах.

Вказане також стверджується довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", з якої вбачається, що 14.09.2024 на мобільний номер телефону відповідачки НОМЕР_2 було надіслано одноразовий ідентифікатор s487dNH1 (а.с.26), Договором про надання фінансових послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024 р, укладеним між ТОВ "ПрофітГід" та ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" (а.с.63-72), листом ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" від 10.12.2025 № 1012-511, з якого вбачається, що на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-922 від 19.03.2024 р, укладеного між ТОВ "ПрофітГід" та ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", здійснено зарахування коштів на банківську картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на виконання умов Договору позики № ДП0006892; номер платежу 42632-12046-04044 (а.с.27), квитанцією про виплату № 42632-12046-04044, в якій вказано номер картки отримувача коштів - № НОМЕР_1 та суму 5000,00 грн. Зарахування коштів відбулось 14.09.2024 р (а.с.28-30).

З листа АТ "УніверсалБанк" від 01.01.2026 № Е/2174-В вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком емітовано банківську картку № НОМЕР_4 (а.с.76, 84).

З виписки про рух коштів за період з 14.09.2024 по 17.09.2024 за картковим рахунком, відкритим для обслуговування банківської картки № НОМЕР_4 , вбачається, що 14.09.2024 о 16 год 40 хв відбулось зарахування коштів на картку в сумі 5000,00 грн (а.с.78-79, 85-86).

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Отже, Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Викладене узгоджується також з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № ДП 0006892 від 14.09.2024 р вбачається, що 27.09.2024 р ОСОБА_1 сплатила 233,33 грн в рахунок погашення тіла кредиту, 700,00 грн в рахунок погашення процентів по кредиту та 466,67 грн комісії; 11.10.2024 р ОСОБА_1 сплатила 244,21 грн в рахунок погашення тіла кредиту, 667,38 грн в рахунок погашення процентів по кредиту та 488,41 грн комісії (а.с.31-32).

Залишок заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024 р становить 7782,78 грн, з яких: 4522,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 3165,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 94,92 грн заборгованість за комісією (а.с.31-32).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... Боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

14.10.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладений Договір факторингу № 14/10/25, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" передало (відступило) за плату ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права вимоги, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» прийняло належні ТОВ "Фінансова компанія "МАЙБІЗ" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.33-43).

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024 р на суму 7782,78 грн, з яких: 4522,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 3165,40 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та 94,92 грн заборгованість за комісією (а.с.44-45).

А тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки тіла кредиту та процентів підлягають задоволенню, так як є законними, підставними і обгрунтованими.

Щодо стягнення з відповідачки комісії в сумі 94,92 грн за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024 р, то суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

З урахуванням викладеного, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості (комісії за надання кредиту) є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Враховуючи наведене, умови щодо обов`язку відповідачки щодо сплати комісії є нікчемними, а сума комісії підлягає списанню. Таким чином позовна вимога в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії в розмірі 94,92 грн задоволенню не підлягає.

Позовна заява ТОВ "КОЛЛЕКТЦЕНТР" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8, що застосовується для пониження відповідного розміру ставки судового збору, в сумі 2422,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з тим, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 2392,81 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн і на підтвердження таких витрат надав докази: Договір № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, укладеним між ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с.14-17), Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року про надання правничої допомоги з якого вбачається, що адвокатом Ткаченко Ю.О. складено позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.18-19), платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 11.12.2025 р № 579936563.1 про сплату коштів на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. за Договором № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року про надання правничої допомоги згідно з Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року (а.с.20), ордером на надання правничої допомоги виданим адвокату Ткаченко Ю.О. на представництво інтересів ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (а.с.12), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2099 виданим Ткаченко Ю.О. (а.с.13).

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Тобто відповідач має право висловлювати заперечення проти розміру таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо зменшення відшкодування витрат на правничу допомогу без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Відповідачка не висловила заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4445,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 137, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

в и р і ш и в.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, 19, офіс 181) заборгованість за Договором про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № ДП 0006892 від 14.09.2024 р, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МАЙБІЗ", в розмірі: 4522,46 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3165,40 грн - заборгованість за процентами .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" 2392 грн 81 коп судового збору та 4445,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Дата складання рішення - 27.01.2026 р.

Головуючий суддя Зеленська В. І.