Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №679/1647/25 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-др/679/3/2026

Справа № 679/1647/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника відповідача – адвоката Волкова Сергія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 679/1647/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23.01.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовлено. Розподіл судових витрат судом не здійснено.

26.01.2026 до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Волков С. В. з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати професійну правничу допомогу у розмірі 4200,00 грн. При цьому зазначив, що до відзиву на позовну заяву було додано докази щодо понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 13, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд здійснює розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення з приводу питання про судові витрати в письмовому провадженні без повідомлення учасників по справі.

Вивчивши заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення у зв`язку з тим, що при винесенні рішення суду від 23.01.2026 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат – витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі представником відповідача відзиву на позовну заяву, ним у прохальній частині відзиву серед іншого було зазначено, що він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати. При цьому попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу у відзиві зазначено у розмірі 6500,00 грн.

З заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати з професійної правничої допомоги у розмірі 4200,00 грн.

До відзиву, на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, які представник відповідача просить стягнути на користь відповідача, додано: ордер; договір про надання правничої допомоги від 10.12.2025, укладений відповідачем ОСОБА_2 із адвокатським бюро «Волков та партнери» в особі керуючого бюро – адвоката Волкова С. В., у якому визначено, що вартість правничої допомоги визначається актом приймання- передачі, виходячи з тарифу: 1 година роботи адвоката – 1200,00 грн, але не менші ніж 1200,00 грн за участь у судовому засіданні (п. 4.1 договору); акт приймання-передачі правничої допомоги від 25.12.2025 (складення відзиву на позовну заяву у справі № 679/1647/25 – 3 год. 30 хв. (вартість – 4200 грн); квитанцію від 25.12.2025 № 1.463867137.1 про оплату ОСОБА_2 . Адвокатському бюро «Волков та партнери» 4200 грн витрат на правничу допомогу за договором від 10.12.2025 (а. с. 57, 59-60, 61, 61 зворот).

Як вбачається з матеріалів справи позивач, отримавши копію відзиву 02.01.2026, про що ним самим зазначено у відповіді на відзив ( а. с. 76-78), не висловлював своїх заперечень щодо стягнення з нього на користь відповідача судових витрат, не звертався до суду із будь-якими заявами з цього приводу, зокрема щодо визнання розміру витрат на правничу допомогу значно завищеними, необґрунтованими або неспівмірними зі складністю справи.

Згідно з ч. 1, п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представником відповідача було надано суду докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та попередній розрахунок таких витрат разом із відзивом, у якому представник відповідача, зокрема просив стягнути з позивача на користь позивача понесені судові витрати.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За таких обставин, суд вважає, що стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4200,00 грн,

Враховуючи викладене вище, дослідивши надані представником відповідача докази щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом Волковим С. В. послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, яка була надана відповідачу адвокатом Волковим С. В. є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності і співмірності таких витрат, у зв`язку з чим вони підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача у розмірі 4200,00 грн.

При цьому суд враховує, що позивач не ставив під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу відповідача, і не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача – адвоката Волковав Сергія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат у цивільній справі № 679/1647/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне додаткове судове рішення складено 27 січня 2026 року.

Суддя О. М. Гавриленко