Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №606/1263/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №606/1263/25

Суддя: Малярчук В. В.

Справа № 606/1263/25 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Будз М.В.,

представника органу опіки і піклування Теребовлянської міської Борецької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу за позовом представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Коцюби Надії Ярославівни до відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору органу опіки і піклування Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Коцюба Н.Я. звернулася до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору органу опіки і піклування Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав, у якому просив позбавити відповідачку батьківських прав щодо малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 27 січня 2025 року шлюб між сторонами було розірвано. Ще до розірвання шлюбу відповідачка залишила позивача з малолітньою дочою і переїхала проживати за кордон. Позивач з малолітньою дочкою залишилися проживати вдвох. З моменту розірвання шлюбу і по теперішній час відповідачка не зустрічається з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та не бере участь у її вихованні, а також не надає матеріальної допомоги на її утримання. Подальша доля дитина відповідачку не турбує, дитину вона не поважає, не піклується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток дитини. Відповідачка жодного разу не провідувала дитину, коли твона перебувала у закладі освіти. Відповідачка не спілкується з донькою, не виявляє до неї материнської турботи, хоча має таку можливість. Вищевказане свідчить про те, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання обов`язків щодо виховання дитини.

Позивач ОСОБА_1 та його представниця у судове засідання не з`явилися, однак звернувся до суду із заявою про слухання справи у їх відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавала, про поважність причин неможливості прибуття в судове засідання суд не повідомила.

Представником органу опіки і піклування Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання представлено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вказане, а також те, що позивач заперечень щодо заочного розгляду справи не висловила, на підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх повній сукупності, встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.06.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 20 червня 2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 16.03.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 14.

Згідно рішення Теребовлянського районного суду від 27 січня 2025 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Судовим рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2023 року у справі № 606/1606/23 малолітню ОСОБА_3 було вирішено відібрати від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав. Але з моменту винесення судового рішення про відібрання дитини, ставлення та дії відповідача ОСОБА_2 щодо піклування про доньку, прийняття участі у вихованні дитини, проявлення турботи про дитину, жодним чином не змінилися.

Згідно Довідки Теребовлянської міської ради від 15.07.2025 року та Акту обстеження матеріально-побутових умов позивача від 14 липня 2025 року, підтверджується те, що малолітня ОСОБА_3 2013 року народження проживає разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 та повністю перебуває на утриманні батька.

Як вбачається з Довідки, виданої Теребовлянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 від 15.07.2025 року, лише батько приймає активну участь у вихованні дитини та приймає активну участь у її житті. Натомість мати у житті дівчинки відсутня.

Органом опіки та піклування міської ради надано Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.08.2025 року № 185.

З акту оцінки потреб дитини, складеного фахівцем центру соціальних послуг міської ради 18 серпня 2025 року, зроблено висновок, що ознаки складних життєвих обставин в сім?ї відсутні, сім?я має ознаки вразливості спричинені тим, що мати дитини не бере участі у її вихованні. Батько дитини володіє достатнім батьківським потенціалом здатни забезпечувати потреби дитини. Дитина проживає з батьком, в розмові дитина більше говорить про батька. Мати телефонному режимі висловилася, що вона виїхала за межі України, має багато боргів у банках та не може приїхати додому. З її слів, дитина дуже любить батька, їй буде краще з ним, вона втратила емоційні зв?язки з дитиною, зрідка телефонує, але не може знайти з нею спільної мови, не має можливості утримувати її і брати належну участь у житті дитини.

Батько з дитиною проживає в двокімнатній квартирі двоповерхового будинку. Квартира добре обладнана, зі зручностями та необхідними меблями побутовою технікою. Житло належить бабі дитини по лінії батька, яка постійно живе за кордоном. У ній зареєстровано місце проживання батька та дитини.

Максимум часу з дочкою проводить її батько ОСОБА_1 : проводить вільний час, допомагає з підготовкою уроків тощо. Напередодні візиту в сім?ю ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_5 був день народження, батько організував святкування з подругами. З його слів мати дитини не зателефонувала, лише надіслала телефонне повідомлення з привітанням.

Дитина відвідує заняття у Теребовлянській школі мистецтв (відділ образотворчого мистецтва), що підтверджує довідка від 20.08.2025 року N?5.Мистецький заклад надав характеристику на ОСОБА_3 , де вказан що під час навчання в школі дитина зарекомендувала себе сумлінною працелюбною та уважною. Вона стримана та врівноважена. Має успіхи в порівняно невеликий період навчання, 12.02.2025 року нагороджена дипломом управління освіти і науки Тернопільської міської ради. Навчанням дитини цікавиться тільки батько ОСОБА_6 . Він відвідує школу, комуні кує з викладацьким колективом, цікавиться навчанням та успіхами дочки, оплачує рахунки за навчання. ОСОБА_1 представив платіжки, банківські чеки про оплату впродовж 2025 року.

Відповідно до висновку про оцінку потреб сім?ї потреби дитини задовольняються в повному обсязі. Батько здатний здатний задовільнити потреби дитини, батьківський потенціал належний. Оцінити здатність матеріально забезпечити потреби дитини неможливо, бо матір проживає за кордоном.

З індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_3 , проведеної психологом центру соціальних послуг міської ради (протокол N?11 від 13.08.2025 року), зроблено висновок, що психоемоційн стан дівчинки перебуває в межах норми. Вона проявляє емоції врівноваженість, відкритість у спілкуванні, доброзичливість, позитивне ставлення до себе та оточення. Ознак підвищеної тривожності, агресивності замкнутості не виявлено.

Дівчинка демонструє сформовану позитивну самооцінку, наявність інтересів та захоплень, що свідчить про її внутрішню мотивацію до розвитку. Вона адекватно орієнтується у власних почуттях і може їх відкрито висловлювати. Дівчинка виявляє бажання у подальшому проживати разом з батьком, оскільки мати проживає за кордоном, а їх спілкування відбувається в телефонному режимі.

За даними КНП ТМР "Теребовлянський регіональний центр первинної медико-санігарної допомоги" з пацієнткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 укладена 28.08.2022 року, оновлена та переукладена 10.06.2025 законним представником дитини - батьком ОСОБА_1 . За період 2025 року за медичною допомогою ОСОБА_3 зверталася 26.05.2025, 30.05.2025, 10.06.2025, 13.06.2025, 18.06.2025 у супроводі батька - ОСОБА_1 .

3 закордонного паспорта матері, копію якого вона надала, вона востанне перетнула кордон з Україною 04.10.2024 року, більше не поверталася в Україну та не планує.

Відповідно до ст. 51 Конституції України зазначається, що батьки й зобов?язані утримувати дітей до їх повноліття. Стаття 150 СК України зазначас, і до батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний Н та моральний розвиток, батьки зобов?язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Закон України "Про охорону дитинства" констатує, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

На підставі ст.170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров?я і морального виховання. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали у належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може а постановити рішення про повернення їм дитини.

Теребовлянський районний суд прийняв відповідне рішення 2 роки тому.

Однак впродовж двох років мати не звернулася до судових органів з заявою про ти скасування такого рішення та не повернула дитину собі на виховання, мати не ні брала дочку до себе на відвідини та немає доказів матеріальної участі матері в ат утриманні дитини.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини було запрошено і ть батька, і матір. Батько був присутній та надав пояснення його мотивації звернення до суду, мати вийшла на телефонний зв?язок і пояснила, що немає й! можливості займатися вихованням дитини, рідко спілкується, бо у неї в Польщі своє особисте життя.

Розглянувши зібрані матеріали щодо умов проживання, утримання та виховання ОСОБА_3 , захищаючи права та інтереси дитини, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини від 22.08.2025 року № 30, керуючись ст.164 Сімейного кодексу України, відповідно до Нор 08 вер провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 р. № 866 "Питань діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини" змінами), з метою захисту прав та законних інтересів дитини, з огляду встановлені обставини, орган опіки та піклування вважає доцільним позбави батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов`язків. Згідно ст. 165 Сімейного кодексу України батько має право звернутися з позовом до суду про позбавлення матері дитини батьківських прав, так як є батьком з яким проживає дитина.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що батько дитини один займається вихованням доньки, турбується про її здоров`я, фізичний та духовний розвиток, зважаючи на думку дитини, є доцільним позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні правові норми.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У відповідності із вимогами статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною четвертою статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом частини другої статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до частини третьої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснює, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За таких підстав суд приходить до висновку, що під час розгляду справи встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню. Рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки ОСОБА_2 відповідає якнайкращим інтересам дитини, не позбавляючи при цьому відповідачки можливості за її бажанням піклуватися про дитину.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зваживши у сукупності наведені вище обставини та дослідивши викладені вище матеріали справи, суд вважає доведеним, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо її доньки, а тому виходячи з інтересів дитини, вважає, що позов слід задовольнити - відповідачку ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4,12,247,265,280-289,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Коцюби Надії Ярославівни до відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору органу опіки і піклування Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 судові витрати у розмірі 1211 грн. 20 коп. судового збору, слаченого за звернення до суду із позовом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Малярчук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua