Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №944/5677/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5677/25

Провадження №2/944/942/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.01.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування вимог посилається на те, що сторони з 04.04.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу у березні 2018 року, син проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 гривень щомісяця, починаючи з 24.09.2018 року і до його повноліття. На даний час аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільного сина, що ставить їх у скрутне матеріальне становище. Тому, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та щомісячно стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися,представник позивача адвокат Варениця В.С. надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.06.2026, є дата складення повного судового рішення 27.01.2026.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , актовий запис № 299.

Рішенням Яворівського районного суду від 27.03.2018 шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 27.04.2018. Справа № 460/4668/17.

Судом встановлено що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 21.02.2024 зареєстровали шлюб, актовий запис №249, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище “ ОСОБА_6 ”.

Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2018 року вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 1500 гривень до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту пред`явлення позову – з 24.09.2018. Справа № 460/4349/18. Рішення набрало законної сили 11.12.2018 року.

Відповідно до довідки №838 від 31.10.2025, виданої ЦНАП Івано-Франківської селищної ради про те що, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання відповідно до довідки МСЕК серії 10ААВ №241358 та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 від 24.04.2024.

Відповідно до довідки виданої в/ НОМЕР_5 № 7107 від 11.0.92025 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації з 1 серпня 2025 року.

Згідно ст.180, ч.3 ст.181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З набранням чинності 08 липня 2017 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" № 2037-VIII відбулися зміни в законодавстві, яке регулює питання стягнення аліментів на утримання дітей. Так, з 08 липня 2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін цей розмір складав 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст.182, ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та непрацездатних осіб, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. З ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст.183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст.184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.02.2014 по справі № 143 цс 13, від 14 серпня 2019 року у справі № 524/7388/17 (провадження № 61-37490св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 662/64/18 (провадження № 61-41266св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц (провадження № 61-20737св19), від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18 (провадження № 61-10529св19), від 27 травня 2020 року у справі №128/373/18 (провадження № 61-43813св18).

Отже, постійні зміни співвідношення розміру аліментів у твердому розмірі з прожитковим мінімумом, інфляція грошових коштів, проблеми, що виникають з застосуванням щомісячної індексації цього розміру (частина 2 статті 184 СК), а також характер відносин, що склались між батьками дитини, дійсно свідчать про те, що визначення аліментів на дитину у частці від заробітку (доходу) батька буде сприяти захисту інтересів дитини.

Доводи відповідача про те, що у випадку зміни способу стягнення аліментів, розмір аліментів фактично збільшиться у двічі, суд до уваги не приймає, оскільки обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

При прийнятті рішення, судом враховано, що відповідач є працездатним, має можливість працювати і отримувати дохід, а, відтак, зобов`язаний утримувати дитину в межах, необхідних для її зростання і виховання, повноцінного здоров`я, задовільного фізичного, духовного та морального розвитку, має можливість сплачувати аліменти в мінімально визначеному на законодавчому рівні розмірі однієї четвертої своїх доходів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

За таких обставин, виходячи з найкращого та максимально можливого врахування інтересів дитини, суд приходить до висновку про можливість зміни розміру і способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 1500 грн на одну четверту частину заробітку (доходу) відповідача, що буде у повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та доказів наданих сторонами.

Згідно роз`яснення у постанові Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Таким чином, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 274, 279-280, 288-289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2018 року по цивільній справі № 460/4349/18.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2018 року по цивільній справі № 460/4349/18.

Після набрання законної сили рішенням суду відкликати виконавчий лист виданий Яворівським районним судом Львівської області на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09.11.2018 року по цивільній справі № 460/4349/18.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 січня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М.Матвіїв