Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №335/366/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/366/26 1-кп/335/585/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 22025080000002092 від 11.12.2025, яке надійшло до суду із угодою про визнання винуватості у кримінальном у провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, який працює на посаді начальника виробництва на ТОВ «Ізопрофіль», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який не є особою, щодо якої, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ :

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затвердженими Верховною радою України.

Указом Президента України № 685/2021 від 28.12.2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки».

Стратегія інформаційної безпеки (далі - Стратегія) визначає актуальні виклики та загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, стратегічні цілі та завдання, спрямовані на протидію таким загрозам, захист прав осіб на інформацію та захист персональних даних та визначає забезпечення інформаційної безпеки України є однією з найважливіших функцій держави.

Відповідно до розділу «Аналіз загроз та викликів інформаційній безпеці», зазначеного у Стратегії - глобальні дезінформаційні кампанії, що інспіруються авторитарними урядами та активістами радикальних рухів для маніпулювання свідомістю окремих людей та груп населення, стали повсякденною практикою, яка загрожує демократичному розвитку держав та міжнародній стабільності.

Окрім цього зазначено, що спеціальні інформаційні операції російської федерації спрямовуються на ключові демократичні інституції (зокрема, виборчі), а спеціальні служби держави-агресора намагаються посилити внутрішні протиріччя в Україні та інших демократичних державах. Застосовані російською федерацією технології гібридної війни проти України, у тому числі моделі і механізми інформаційного втручання, поширюються на інші держави, швидко адаптуючись до локальних контекстів та регуляторних політик. Обмежувальні заходи (санкції) та ефективний механізм моніторингу і відповідальності за їх порушення є одним із дієвих механізмів відповіді на дезінформаційну активність російської федерації як держави-агресора.

Відповідно до розділу «Національні виклики та загрози» зазначено, що тривалий час спеціальні служби Російської Федерації проводять свої спеціальні інформаційні операції, більшість із яких спрямовані на підрив національної безпеки України, її національних інтересів, ліквідацію української державності та знищення української ідентичності, провокування проявів екстремізму, панічних настроїв у суспільстві, загострення і дестабілізацію суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в Україні. Російською Федерацією використовуються нові активні заходи, у тому числі міжнародного характеру, щодо легітимізації спроби анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, заперечення своєї участі у війні на території Донецької та Луганської областей та посилення адвокаційної кампанії за зняття санкцій, запроваджених у зв`язку з порушенням російською федерацією суверенітету і територіальної цілісності України. Задіяння у цьому процесі російською федерацією всіх її спроможностей (політичних, інформаційних, економічних, розвідувальних та інших) залишається особливо небезпечним викликом для України.

Стратегічний курс України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору закріплено у Конституції України. У Стратегії національної безпеки України європейська та євроатлантична інтеграція визначена одним із пріоритетів національних інтересів і національної безпеки.

Переважна більшість громадян підтримує реалізацію європейського та євроатлантичного курсу України. Водночас здійснюються спроби маніпуляції свідомістю громадян України шляхом поширення міфів та дезінформаційних (деструктивних) стереотипів щодо ЄС і НАТО з метою послаблення консолідації суспільства щодо зовнішньополітичного курсу України, гальмування проведення реформ, що негативно впливає на загальну суспільно-політичну ситуацію в державі.

Отже, відповідно до Стратегії інформаційної безпеки України визначається суспільно-небезпечний характер діяння, пов`язаного із поширенням дезінформації на користь держави-агресора рф, або такої, що може бути використана державою-агресором рф проти України.

Верховною Радою України 13.12.2022 прийнято Закон України № 2849-IX «Про медіа» (далі за текстом ЗУ «Про медіа»), який 31.03.2023 набрав чинності та спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа та визначає правовий статус, порядок формування, діяльності та повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» до категорії медіа (засобу масової інформації) відноситься засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, який періодично чи регулярно виходить у світ під редакційним контролем та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою.

Згідно положень п. 28 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» масовою інформацією є та, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» - редакційний контроль (редакційна відповідальність) це вирішальний вплив суб`єкта у сфері аудіовізуальних медіа, суб`єкта у сфері друкованих медіа та/або суб`єкта у сфері онлайн-медіа на створення або добір, організацію та поширення програм або іншої масової інформації відповідним суб`єктом.

Так, пунктом 36 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» до категорії онлайн-медіа відносяться такі, що регулярно поширюють інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа.

Питання суб`єктності у сфері медіа унормовано у другому розділі ЗУ «Про медіа», окрім того, відповідно до приписів ЗУ «Про медіа» терміни «медіа» та «суб`єктів у сфері медіа» не є тотожними, а правопорушення у сфері медіа можуть вчиняти незалежно від статусу суб`єкта у сфері медіа.

Натомість, відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про медіа» визначено термін - платформа спільного доступу до інформації - сервіс, що забезпечує своїм користувачам за їхнім запитом можливість зберігання та поширення користувацької інформації для необмеженого кола осіб, якщо такі зберігання та поширення не є незначною та суто допоміжною функцією іншого сервісу та з об`єктивних і технічних причин не може використовуватися без такого сервісу.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЗУ «Про медіа» - особа, яка регулярно поширює масову інформацію під своїм редакційним контролем через власні облікові записи на платформах спільного доступу до інформації, не є суб`єктом у сфері онлайн-медіа, крім випадків, якщо така особа добровільно зареєструється як суб`єкт у сфері онлайн-медіа в порядку, передбаченому статтею 63 цього Закону.

Соціальні мережі «Instagram», «Facebook», «Twitter», заборонені на території України «Вконтакте», «Одноклассники», а також месенджери «Telegram», «Viber», «Signal», «WhatsApp» віднесені ЗУ «Про медіа» до платформ спільного доступу до інформації, а тому за своєю суттю відповідають критеріям зазначим п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про медіа», хоча і не є суб`єктом у сфері медіа.

Так, інформаційні ресурси, розміщені у системі миттєвого обміну повідомленнями - месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який є невід`ємною частиною телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та « ОСОБА_6 » який є невід`ємною частиною телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 тобто є засобом поширення масової інформації у будь-якій формі, який регулярно виходить у світ під редакційним контролем (адмініструванням) та постійною назвою як індивідуалізуючою ознакою з відповідним посиланням, яке дозволяє ідентифікувати вказаний Telegram-канал серед інших.

Окрім того, такий інформаційний ресурс створює умови та можливості

будь-якому користувачу системи для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» виготовляти і поширювати матеріали у будь-якій формі та будь-якого змісту з метою доведення інформації до необмеженого кола осіб (користувачів).

Так громадянин України ОСОБА_4 будучи проросійськи налаштованою особою, яка підтримує агресивну політику російської федерації та звинувачує українську владу у розв`язуванні та ескалації конфлікту між Україною та російською федерацією, перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), використовуючи власні електронні (мобільні) пристрої та всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою облікового запису (аккаунту) на ім`я « ОСОБА_7 », який з метою конспірації неодноразово видаляв та в подальшому відновлював, з постійним ID: НОМЕР_9, в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , здійснив виготовлення та поширення матеріалу, шляхом розміщення особистих дописів (коментарів) під публікаціями, на проросійському інформаційному ресурсі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який є невід`ємною частиною телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 що є засобом масової інформації, з необмеженим колом осіб (користувачів), а саме:

- о 07 год. 53 хв. 08.08.2024 в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Не-а! Запорожье и запорожская область по Конституции РФ является частью РФ, нас не кроюют как Харьков! Разницу видишь?» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_6 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, а також наявне виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України;

- о 07 год. 55 хв. 08.08.2024 під дописом користувача облікового запису з нікнеймом « ОСОБА_8 » в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розміщений ІНФОРМАЦІЯ_7 о 07 год 53 хв., з текстом наступного змісту (мовою оригіналу): «А Запорожье разве не русский город?», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: « ОСОБА_9 » (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_6 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

За викладених вище обставин, дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 436-2 КК України - виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, з використанням засобів масової інформації.

Окрім цього ОСОБА_4 , у період часу з 01.10.2024 до 26.06.2025 перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), використовуючи власні електронні (мобільні) пристрої та всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою облікового запису (аккаунту) на ім`я « ОСОБА_7 », який з метою конспірації неодноразово видаляв та в подальшому відновлював, з постійним ID: НОМЕР_9, в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 здійснив виготовлення та поширення матеріалів, шляхом особистих дописів (коментарів) під публікаціями, розміщеними на проросійському інформаційному ресурсі «Объективный Евген Chat» який є невід`ємною частиною телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 що є засобом масової інформації, з необмеженим колом осіб (користувачів), а саме:

- о 19 год. 29 хв., 01.10.2024 під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16 год. 57 хв. з текстом наступного змісту: «Укро сми пишут,что сегодня ІНФОРМАЦІЯ_9 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Прочёл комменты и ауел! Запорожье по Конституции РФ является частью Российской Федерации. Кабы были 250-ые. Попадания в жилой дом всех очень так радует? Там у всех печатников всё нормально с головой?» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_10 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

- о 21 год. 55 хв., ІНФОРМАЦІЯ_8 під повідомлення користувача підписаного як « ОСОБА_10 », яке розміщено ІНФОРМАЦІЯ_8 о 20 год. 32 хв. з текстом наступного змісту: «А это точно Украина...или ? А то может и другая страна быть, а скажут Украина...» як реакція на допис в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_8 о 16 год. 57 хв. з текстом наступного змісту: «Укро сми пишут,что сегодня ІНФОРМАЦІЯ_9 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Точно! Но не Украина а часть РФ временно под оккупацией Украины.» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_10 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

- о 08 год. 21 хв., 03.10.2024 під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_11 о 08 год. 01 хв. з текстом наступного змісту: «Ну какой 2051 год? Но даже не смотря на это их ничем не напугать??», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Они перепутали в дате две последние цифры! Даже элементарные подсчеты говорят, что такое количество населения было на 2015 год. Считаем вместе- после майдана ушел Крым(1,7 млн), ушел Донбасс(только в Донецке 1,5млн., а с областью и Луганской НР это 5-6 млн.), официально за бугор свалило включая РФ было около 10 млн. То есть ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_13 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;

- о 21 год. 21 хв., 21.11.2024 під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_14 о 21 год. 19 хв. з текстом наступного змісту: «??Пуск российской ракеты не окажет сдерживающего влияния на политику ОСОБА_11 в отношении Украины - Белый дом», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Я это давно говорил! Пока амеры не увидят весь потенциал РФ, они будут поставлять оружие! Полигон для исследований-УКРАИНА!» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_15 у якому міститься випрадовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України;

- о 20 год. 27 хв., 11.02.2025 під дописом користувача облікового запису, підписаного як « » в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_16 о 20 год. 24 хв. з текстом наступного змісту: «Могут с Россией договориться в обмен на что-нибудь. Например отдадут без боя Одессу или что то подобное. Я так предпологаю», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Задачи поставленные ОСОБА_12 не меняются. Просто Зе и Трамп его не слышат и не понимают. Это они придумали какие-то сделки, от России ни разу не слышал об отступления от планов СВО. Переговоры- это далеко не отступление от намеченного.» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_17 у якому міститься визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;

- о 20 год. 53 хв., 18.02.2025 в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Россия с Украиной не ведёт переговоров, а значит и требований никаких нет. Есть цели СВО от начала 2022 года- ВСЁ!!!» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_18 у якому міститься визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;

- о 20 год. 37 хв., 11.03.2025 під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_19 о 20 год. 35 хв. з текстом наступного змісту: «??США предложили Украине прекращение огня и немедленный переход к началу переговоров по завершению конфликта, Киев это поддержал, заявил ОСОБА_13 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Дайте Рубио прочитать задачи СВО, которые огласил Путин! Они вообще не понимают о чём речь!?» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_20 у якому міститься визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України;

- о 00 год. 27 хв., 01.05.2025 під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_21 о 23 год. 00 хв. з текстом наступного змісту: «Киев согласен пойти на территориальные уступки для урегулирования конфликта на Украине - спецпосланник США Келлог…», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Я надеюсь РФ к 9-ому мая перепишет Конституцию и добавит еще тройку областей?» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_22 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

- о 10 год. 42 хв., 10.05.2025 в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Та, все мы человеки, только в одих много говна, а в других Бог вселил мозг. Я тоже русый и с серыми глазами. Мой прадед с Херсона, а дальше не известно... Мать одесситка, батя родился в Запорожье, где я и проживаю. Территориально уже Россия, а пока в оккупации.» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_23 у якому міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

- о 10 год. 12 хв., 26.06.2025 під повідомленням користувача « ОСОБА_14 » наступного змісту (мовою оригіналу): «Может пора уже окраину признать страной террористов?», яке розміщено ІНФОРМАЦІЯ_24 о 10 год. 09 хв., як реакція під дописом в телеграм-чаті « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розміщено ІНФОРМАЦІЯ_24 о 10 год. 06 хв. з текстом наступного змісту: Соглашение о создании Специального трибунала для РФ подписали Украина и Совет Европы…», особисто виготовив та поширив матеріал шляхом допису (коментаря) мовою оригіналу: «Не можно! Это часть России, как можно признать часть своей страны террористами» (посилання на допис: ІНФОРМАЦІЯ_25), у якому міститься визнання визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 436-2 КК України - виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, з використанням засобів масової інформації, вчинене повторно.

Під час досудового розслідування 08.01.2026 року між прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22025080000002092 від 11.12.2025 та ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.3 ст.436-2 КК України, ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення та отримана згода обвинуваченого на його призначення. Прокурор вважає можливим узгодити з обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 436-2 КК України, з урахуванням п. п. 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 у якому зазначено, що тривалість іспитованого строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом. Таким чином, відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність, який діє на час вчинення кримінального правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого особою злочину, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, беручи до уваги інші обставини, сторони узгоджують ОСОБА_4 наступне покарання: за ч. 3 ст. 436-2 КК України - 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, строк якого визначає суд під час затвердження угоди, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором слід затвердити.

Розглядаючи в порядку ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримав угоду і просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро покаявся, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження угоди, зазначаючи, що угода укладена добровільно в його присутності, обвинувачений у повній мірі розуміє наслідки укладення угоди, вину визнає у повному обсязі, щиро кається, умови угоди не суперечать нормам законодавства.

Згідно із ст.12 КК України ОСОБА_4 вчинено тяжке кримінальне правопорушення, від якого потерпілих немає.

Відповідно до ст. 12, ч.3 ст.436-2 КК України, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, оскільки інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкоду завдано лише суспільним інтересам.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активне сприяв розкриттю злочину, злочином шкоду фактично не завдано, потерпіла сторона відсутня. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Судом досліджені матеріали, які характеризують ОСОБА_4 . Він одружений, офіційно працевлаштований з 2011 року на посаді начальника виробництва, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання і реєстрації, має на утриманні батька 1949 року народження, який страждає на тяжкі хронічні захворювання, у тому числі пов`язаними з необхідністю постійного медичного спостереження і лікування, а також стороннього догляду, що підтверджується наданими суду медичними документами.

ОСОБА_4 на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні та родинні зв`язки, соціально адаптований, працевлаштований постійно, має стабільний дохід, утримує хворого батька, щиро кається, дійсно, відверто, а не уявно визнає свою провину у вчиненому, також добровільно передав свої кошти на підтримку Збройних сил України, про що надані підтверджуючи документи і підстав очікувати продовження обвинуваченим вчинення правопорушень суд не встановив.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.

Дані про особу обвинуваченого, форма його посткримінальної поведінки свідчить про те, що в особі винного відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності, а тому, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробування строком один рік, відповідно до ст. 75 КК України, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечатьвимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судових експертиз (судово-лінгвістична експертиза за експертною спеціальністю 20.2 «Семантико-текстуальні дослідження» № СЕ-19/108-25/17818-ЛД від 26.09.2025) у розмірі 13 371,00 грн. та (судова експертиза зброї № СЕ-19/108-25/26310-БД від 01.12.2025) у розмірі 3565,60 грн., що в сумі становить 16 936,6 грн.), документально підтверджені, тому суд вирішує про стягнення з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави.

Крім того, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно.

Частиною 4 ст. 174 КК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України накладений слідчим суддею арешт майна -підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що відпала потреба у збереженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з п.4 ч.1 ст.96-2КК спеціальна конфіскація застосовується у разі якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Встановлено, що мобільний телефон марки «Iphone» моделі «7 Plus» з IMEI: НОМЕР_2 , у корпусі чорного кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_1 у чохлі у кількості 1 од.; ноутбук марки «Samsung» у корпусі сірого кольору S/N HWQ991RCB00368Z разом із зарядним пристроєм чорного кольору у кількості 1 од.; моноблок Р9614 марки «Medion» S/N 913ВВ01012038000ВDJ000 у корпусі чорного кольору разом із зарядним пристроєм у кількості 1 од.; мобільний телефон марки «Nokia» з IMEI: НОМЕР_3 , у корпусі сріблястого кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_4 у чохлі у кількості 1 од.; відео-регістратор марки «XDigital» з серійним номером А 1401010649 із встановленою картою пам`яті марки «Apacer» 8 Gb із зарядним пристроєм та коробкою білого та жовтого кольорів у кількості 1 од.були предметом та використано як знаряддя вчинення кримінального провадження, а тому суд доходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні слід застосувати спеціальну конфіскацію щодо вказаного майна, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Керуючись ч.3 п.1 ст.314, ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 08.01.2026 року у кримінальному провадженні № 22025080000002092 від 11.12.2025 року про визнання винуватості, укладену між прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні -прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 436-2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за ч.3 ст.436-2 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1(один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України, у зв`язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2025 (справа №331/2106/24, провадження №1-кс/331/2160/2025) на майно, а саме:

- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «7 Plus» з IMEI: НОМЕР_2 , у корпусі чорного кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_1 у чохлі у кількості 1 од.;

- ноутбук марки «Samsung» у корпусі сірого кольору S/N HWQ991RCB00368Z разом із зарядним пристроєм чорного кольору у кількості 1 од.;

- моноблок Р9614 марки «Medion» S/N 913ВВ01012038000ВDJ000 у корпусі чорного кольору разом із зарядним пристроєм у кількості 1 од.;

- мобільний телефон марки «Nokia» з IMEI: НОМЕР_3 , у корпусі сріблястого кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_4 у чохлі у кількості 1 од.;

- відео-регістратор марки «XDigital» з серійним номером А 1401010649 із встановленою картою пам`яті марки «Apacer» 8 Gb із зарядним пристроєм та коробкою білого та жовтого кольорів у кількості 1 од.

- мобільний телефон марки «Iphone» моделі «7 Plus» з IMEI: НОМЕР_5 , у корпусі рожевого кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_6 у чохлі у кількості 1 од.;

- сім-карта оператора мобільного зв`язку на абонентський номер НОМЕР_7 разом із тримачем сім - карти у кількості 1 од.,

- предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_8 » з патронами синього кольору , - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «7 Plus» з IMEI: НОМЕР_5 , у корпусі рожевого кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_6 у чохлі у кількості 1 од.; сім-карта оператора мобільного зв`язку на абонентський номер НОМЕР_7 разом із тримачем сім - карти у кількості 1 од., передані до камери зберігання речових доказів УСБУ в Запорізькій області - передані до камери зберігання речових доказів УСБУ в Запорізькій області - повернути законному володільцю; предмет зовні схожий на пістолет з маркуванням « НОМЕР_8 » з патронами синього кольору -передані до камери зберігання речових доказів УСБУ в Запорізькій області- знищити.

На підставі ст. 96-1, ч. 1 ст. 96-2 КК Українизастосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши у власність держави: мобільний телефон марки «Iphone» моделі «7 Plus» з IMEI: НОМЕР_2 , у корпусі чорного кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_1 у чохлі у кількості 1 од.; ноутбук марки «Samsung» у корпусі сірого кольору S/N HWQ991RCB00368Z разом із зарядним пристроєм чорного кольору у кількості 1 од.; моноблок Р9614 марки «Medion» S/N 913ВВ01012038000ВDJ000 у корпусі чорного кольору разом із зарядним пристроєм у кількості 1 од.; мобільний телефон марки «Nokia» з IMEI: НОМЕР_3 , у корпусі сріблястого кольору із встановленою сім-картою на абонентський номер НОМЕР_4 у чохлі у кількості 1 од.; відео-регістратор марки «XDigital» з серійним номером А 1401010649 із встановленою картою пам`яті марки «Apacer» 8 Gb із зарядним пристроєм та коробкою білого та жовтого кольорів у кількості 1 од., які були предметами та використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів УСБУ в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта на проведення судових експертиз у розмірі 16 936,60 грн.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1)обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1