Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №214/353/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/353/26

3/214/362/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 січня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Туреччини, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

за участю: особи, що притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 ,

потерпілої – ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026 в провадження Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №950994 від 24.12.2025 щодо ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 24.12.2025 о 18 год. 54 хв. ОСОБА_4 ,перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_3 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав мати нецензурною лайкою, агресивно себе поводив, чим порушив Закон України №2229-VІІІ від 07.12.2017.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 24.12.2025 між ним та дружиною відбулася сімейна сварка. Дружину він не бив, а лише сказав в її бік декілька слів нецензурною лайкою.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 24.12.2025 між нею та чоловіком ОСОБА_6 відбулася сварка, але жодної шкоди їй завдано не було. Поліцію вона викликала, оскільки чоловік себе дуже агресивно поводив. Під час сварки був присутній син ОСОБА_5 , однак на нього чоловік не кричав.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілу, дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, виходячи з такого.

Правилами ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, передбаченого частиною першою цієї статті, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

З цього слідує, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, є наслідки у вигляді реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю малолітньої чи неповнолітньої особи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_4 24.12.2025 висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_3 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, матеріали справи не містять доказів того, що внаслідок нецензурної лайки з боку ОСОБА_4 заподіяно шкоду психічному здоров`ю малолітній дитині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на відсутність у справі доказів звернення потерпілої до лікарні (зокрема лікаря-психіатра) або до психолога. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про вчинення дій психологічного характеру (висловлювання нецензурною лайкою) щодо ОСОБА_3 , а не стосовно малолітньої дитини ОСОБА_5 , що не узгоджується із диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП.

У зв`язку із цим слід зазначити, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Санкція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає, як найбільш суворий вид стягнення за вчинення даного правопорушення, адміністративний арешт, а систематичне вчинення таких адміністративних правопорушень утворює преюдицію для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.126-1 КК України.

Таким чином, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення – працівник поліції, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Викладене зобов`язує суд розглядати справу за ст.173-2 КУпАП з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Зокрема, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У відповідності до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Незважаючи на зміст диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП, на вимоги ч.1 ст.256 КУпАП та вказані рішення ЄСПЛ, які згідно з ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкові і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов`язкових відомостей, визначених диспозицією ч.2 ст.173-2 КУпАП, про те, чи була завдана шкода психічному здоров`ю малолітньої дитини внаслідок дій ОСОБА_2 , приймаючи до уваги і те, що справа не містить доказів звернення потерпілої до лікаря або психолога з приводу нецензурної лайки батька в її бік.

При цьому, суддя позбавлений можливості вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення і встановити наявність фізичної або психічної шкоди здоров`ю потерпілої, оскільки це погіршить становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та буде істотно суперечити, як національному законодавству, так і прецедентній практиці ЄСПЛ, що є неприпустимим.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не враховано останніх змін до КУпАП, що внесені Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України, у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_2 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.9, ч.2 ст.173-2, 247, 253, ч.2 ст.284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя А.В. Ткаченко