Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про приватну власність, з них:
Дата: 22 січня 2026 р.
Справа: №742/6060/25
Суддя: Коротка А. О.
Провадження № 2/742/553/26
Єдиний унікальний № 742/6060/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Короткої А.О.,
при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представниця позивачки - адвокатка Ткаченко Наталія Миколаївна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Линовицької об`єднаної територіальної громади про визнання права на квартиру частково недійсним та його часткове скасування, -
В С Т А Н О В И В :
Представниця позивачки - адвокатка Ткаченко Н.М. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Линовицької об`єднаної територіальної громади про визнання права на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , частково недійсним та його часткове скасування.
Позовні вимоги мотивує тим, що 18.02.1997 мати позивачки, ОСОБА_2 , отримала ордер на житлове приміщення №99, відповідно до якого остання разом зі своєю сім`єю з чотирьох чоловік: ОСОБА_2 - голова господарства, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_3 - син та ОСОБА_1 - дочка, отримали право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
05.08.1997 рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області було передано у власність матері позивачки, ОСОБА_2 , квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 31.12.2012 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , значиться зареєстрованим за наступними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
24.05.2018 Національна академія наук України отримала від ТОВ «ГІДРОІНЖ-БУД» квартири у кількості 85 одиниць. Договором найму службового житла №53/09-2018 від 26.09.2018 Національна академія наук України передала ОСОБА_1 у тимчасове платне користування службову квартиру АДРЕСА_3 .
21.09.2018 позивачка ОСОБА_1 отримала ордер на право зайняття службового житлового приміщення №5974, відповідно до якого остання разом зі своєю сім`єю з двох осіб ( ОСОБА_1 та її чоловік - ОСОБА_5 ) отримали право зайняття службового приміщення з однієї кімнати житловою площею 16,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Національна академія наук України надала листа №16/309-18 від 28.05.2025, відповідно до якого така не заперечує щодо приватизації ОСОБА_1 та членами її сім`ї квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Отже, позивачка ОСОБА_1 розпочала процедуру приватизації вищевказаної квартири. В ході проведення приватизації було з`ясовано, що позивачка використала своє право на приватизацію житлового приміщення.
Осільки на момент приватизації квартири позивачка була неповнолітньою (10 років), то рішення щодо приватизації квартири приймали її батьки, які даючи згоду на приватизацію квартири від імені позивачки, фактично позбавили її права прийняти участь у приватизації державного житлового фонду та скористатись правом на приватизацію житла за її власним вибором у майбутньому. Про те, що позивачка є співвласницею квартири, вона дізналась лише у 2025 році, коли збирала необхідні для приватизації квартири документи.
На даний час позивачка не має можливості реалізувати своє право на власне житло окремо від батьків, що обмежує її права, тому вимушена звернутися до суду з даним позовом.
У підготовче судове засідання позивачка та її представниця не з`явилися, проте остання подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити такі та розглянути дану справу за відсутності сторони позивачаки у підготовчому засіданні (а.п.48).
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явилися також, проте подали до суду заяви, відповідно до яких позовні заяви визнали у повному обсязі та просили проводити розгляд справи без їх участі (а.п.40,43).
Представник Линовицької об`єднаної територіальної громади до суду теж не з`явився, проте завчасно подав до суду заяву про розгляд справи без участі, а також зазначив, що Линовицька об`єднана територіальна громада визнає даний позов (а.п.47).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . ЇЇ батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.п.9).
18.02.1997 ОСОБА_2 отримала ордер на житлове приміщення №99, відповідно до якого остання разом зі своєю сім`єю з чотирьох чоловік: ОСОБА_2 - голова господарства, ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_3 - син та ОСОБА_1 - дочка, отримали право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.15).
Рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 05.08.1997 було передано у власність ОСОБА_2 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.п.16), що підтверджується також копією свідоцтва про право власності на житло від 19.09.1997 (а.п.17).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 , батько позивачки, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.п.18).
Згідно з копією зведеного Акта від 24.05.2018 Національна академія наук України отримала від ТОВ «ГІДРОІНЖ-БУД» квартири у кількості 85 одиниць (а.п.25-26).
За договором найму службового житла №53/09-2018 від 26.09.2018 Національна академія наук України передала ОСОБА_1 у тимчасове платне користування службову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.п.27).
Відповідно до копії ордера №5974 від 21.09.2018 ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю з двох осіб отримали право зайняття службового приміщення з однієї кімнати, житловою площею 16,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.п.28).
З копії листа №16/309-18 від 28.05.2025 вбачається, що Національна академія наук України не заперечує щодо приватизації ОСОБА_1 та членами її сім`ї квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.п.30).
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За положеннями ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло.
На час спірних правовідносин порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню були визначені Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №56 від 15.09.1992, який складено відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
За змістом п.4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло.
У пункті 18 вищевказаного Положення зазначено, що за малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.
Відповідно до ч.1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.
Так, на час приватизації позивачці було 10 років, тому в розумінні ст.31 ЦК України вона була фізичною особою з неповною цивільною дієздатністю.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації підлягає Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
В розумінні ч.2 ст.8 цього Закону право на одержання у приватну власність житла повинні набувати громадяни, які на законних підставах мешкали у цих квартирах.
Законом передбачено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, вирішуються судом.
Таким чином, оскільки батько та мати позивачки, приватизуючи квартиру, не виконали всіх дій, передбачених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та не дотримались Положень про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 56 від 15.09.1992. До того ж, вони мали право розпоряджатися майном, а не правом позивачки на приватизацію квартири. Беручи до уваги, що на момент приватизації квартири позивачка була неповнолітньою, рішення щодо приватизації квартири приймали її батьки, які даючи згоду на приватизацію квартири від імені позивачки, фактично позбавили її права прийняти участь у приватизації державного житлового фонду та скористатись правом на приватизацію житла за її власним вибором у майбутньому, що на даний час порушує її права, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.60, 200, 206, 247, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), представниця позивачки - адвокатка Ткаченко Наталія Миколаївна (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: вул.Соборна, буд.40, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500), до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ), Линовицької об`єднаної територіальної громади (код ЄДРПОУ 04412455, місцезнаходження: вул.Шевченка, буд.1, селище Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область, 17584) про визнання права на квартиру частково недійсним та його часткове скасування - задовольнити.
Визнати частково недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 19 вересня 1997 року, записане в реєстрову книгу за №1168/г, видане згідно з рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 05.08.1997, в частині належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права спільної часткової власності на 1/4 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , такою, що не використала право на приватизацію державного житлового фонду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 23.01.2026.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Анна КОРОТКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua