Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №630/1614/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1614/25

Провадження № 3/630/4/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 січня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Сухоруков І.М. розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, мешкаючого: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2025р. приблизно о 20.40 год. в м. Люботин по вул. Гавенка, біля буд. 1 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, поданих неодноразово.

Також, 22 листопада 2025р. приблизно о 20.42 год. в м. Люботин на вул. Заможна, буд. 32 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2108 номерний знак НОМЕР_2 , і працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини рота, зміна кольору шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за вимогою поліцейського на місці зупинки або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

У діях водія є порушення п. 2.4, 8.9 б, п.п. 2.5 ПДР України. Відповідальність за дане діяння передбачена ч. 1 ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, та пояснив, що 22.11.2025 він був у центрі Люботина у кафе зі своєю дівчиною ОСОБА_2 , вжив багато алкоголю і посварився з ОСОБА_3 . Після того він вийшов з кафе сам підійшов до автомобіля ВАЗ-2108 світлого кольору, де за кермом був малознайомий йому ОСОБА_4 , який неофіційно підробляв таксі. Він сів у автомобіль на переднє пасажирське сидіння, і попросив відвезти його додому. Оскільки він був п`яним, він одразу заснув, а прокинувся на пасажирському сидінні, коли йому в обличчя світив ліхтар поліцейського. Виявилося, що автомобіль стоїть біля його двору, а ОСОБА_4 за кермом не було та мабуть той втік. Поліцейські змусили його вийти з автомобіля, розпитували, де водій, а він відповів, що не знає. Потім приїхав його батько. Він казав поліцейським, що був пасажиром, а тому відмовляється проходити медичний огляд на стан сп`яніння, бо за кермом не перебував. На наступний день ОСОБА_4 зазначив, що не має водійських прав, а тому ховався від поліції, і ОСОБА_4 сплатив за власний кошт штраф за постановою за ч1 ст.122 КУпАП, яку було винесено на ОСОБА_1 ; вважав, що ОСОБА_5 , після зупинки автомобіля втік, або сховався у багажник ВАЗ-2108 через салон автомобіля. Зростом ОСОБА_4 був десь 1,80 метри.

ОСОБА_1 вказав, що не може забезпечити явку у якості свідка ОСОБА_4 , так як той на даний час мобілізований та надав скріншот з фотографією військового квитка на ім`я ОСОБА_6 , де напис біля дати прикритий та видно лише «19.12. 25», і посилався що це є датою мобілізації.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 22.11.2025 близько 17.00 год. відвіз свого сина ОСОБА_1 у центр ОСОБА_8 та поїхав додому. Приблизно о 22.00 год. йому подзвонила співмешканка сина ОСОБА_3 і зазначила, що біля їх помешкання поліція. Він приїхав до помешкання сина і побачив біля двору поліцейський автомобіль та ВАЗ-2108 світлого кольору, що були припарковані. Син стояв на вулиці та спілкувався з поліцейськими. Також на вулиці були ОСОБА_9 і ОСОБА_3 . Він, на прохання поліцейських заспокоїв сина, який переконував проліцейських, що не був за кермом. Чий був автомобіль ВАЗ-2108, він не знає, як поліцейські зупиняли цей автомобіль, він не бачив. У його сина інший автомобіль ВАЗ-2199, який на той час був поламаний. Карина просила дати їй її речі, ці він витягнув з заднього сидіння ВАЗ-2108 два пакети, які передав ОСОБА_3 . Він написав поліцейським розписку на їх прохання, що бере на зберігання ВАЗ-2108, після чого поліцейські поїхали. Він, не сідаючи на водійське сидіння, вимкнув габарити на ВАЗ-2108, та намагався ззовні зачинити двері на ключ, як автомобіль качнувся, і через заднє сидіння автомобіля з багажника виліз чоловік, який представився, як ОСОБА_4 . ОСОБА_4 залишив йому свій паспорт у заставу, і пообіцяв сплатити штраф за сина, який виписала поліція. Він віддав ОСОБА_4 ключі, і той поїхав додому, а на наступний день ОСОБА_4 заплатив штраф по постанові, яку поліцейські склали на ОСОБА_1 , і він повернув ОСОБА_4 папсорт.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що у листопаді увечері в центрі Люботина біля кафе зустрів свого знайомого ОСОБА_1 , який був дуже п`яний. Під`їхав світлий автомобіль ВАЗ-2108, і він допоміг ОСОБА_11 сісти на переднє пасажирське сидіння, і той поїхав додому. Водія автомобіля він не знає. Що далі відбувалося із ОСОБА_11 він не бачив.

Свідок ОСОБА_12 зазначила, що мешкала разом із ОСОБА_1 разом і вагітна від нього. 22.11.2025 вона з ОСОБА_13 була у кафе у центрі ОСОБА_8 з 17.00 приблизно до 21.30 год. з ними також був їх знайомий ОСОБА_9 . ОСОБА_11 випив багато алкоголю та сильно сп`янів і вони посварилися. ОСОБА_11 викликав собі машину, щоб доїхати додому та пішов на вулицю, а вона викликала собі іншу машину, щоб доїхати до помешкання ОСОБА_11 , де вони жили разом. Коли їй подзвонили, що автомобіль під`їхав, вона пішла на вулицю і побачила, що ОСОБА_11 допомагає сітсти на пасажирське сидіння світлого автомобіля якийсь невідомий чоловік. ОСОБА_9 залишився у кафе. Вона сіла у своє таксі і, коли під`їхала до помешкання, побачила там припарковані два поліцейські автомобілі і світлий автомобіль з відкритою правою дверцею. ОСОБА_11 стояв на вулиці і сперечався з поліцейськими, і вона спробувала його заспокоїти. Не добившись результату, вона за телефоном викликала батька ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_15 приїхав, вона попросила дати її речі. ОСОБА_15 дістав зі світлого автомобіля її пакети, і вона пішла у будинок та не бачила, що відбувалося далі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 520849 від 22.11.2025 р.,

- протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 913271 ВІД 22.11.2025 р.;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, де зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, де зафіксовано виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, зміна кольору шкіри обличчя, а також вказано відмову водія,

- відеозаписом подій на DVD- диску, де зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку для виявлення стану алкогольного сп`яніння;

- копією постанови серії ЕНА № 6204399 від 22.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП України за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі реєстраційного документу на транспортний засіб та поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також за порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом.

З відеозапису на диску вбачається, що автомобіль ВАЗ-2108 переслідує екіпаж поліції, та водій ігнорує неодноразові вимоги працівників поліції про зупинку. Автомобіль зупиняється біля подвір`я і блокується автомобілем поліції, при цьому чутно, що поліцейський вголос каже «пересів, пересів». Майже одразу працівник поліції підходить до автомобіля, але водій вже сидить на пасажирському сидінні та каже, що він є пасажиром, а справжній водій вискочив. При цьому з відеозапису не вбачається, щоб хтось вискакував з автомобіля ВАЗ-2108. У подальшому, на відеозапису видно, що до подвір`я приїхала на іншому автомобілі ОСОБА_12 , яка на протязі усього відеозапису намагалася вгамувати ОСОБА_1 та просила його поводитися нормально. Окрім того, ОСОБА_12 протягом відеозапису декілька разів вільно сідала на водійське сидіння автомобіля ВАЗ-2108, і з її поведінки можна зробити висновок, що цей автомобіль міг бути у їх із ОСОБА_1 користуванні. У подальшому, на відеозаписі ОСОБА_1 поводив себе дуже імпульсивно, кричав на поліцейських і на пропозицію пройти медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у лікарському закладі, відповів із застосуванням нецензурної лайки, що він є пасажиром і проходити огляд не зобов`язаний.

Події на відеозапису відбуваються послідовно. Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував щодо своєї присутності на відеозапису.

Суд зазначає, що проміжок часу між моментом зупинення автомобіля ВАЗ і до того, як до автомобіля підійшов поліцейський є дуже малим – приблизно 5-8 секунд, і за цей час вочевидь неможливо, щоб доросла особа непомітно для працівників поліції переповзла з водійського сидіння через задні пасажирські сидіння у багажник і непомітно сховалася там. Більш того, працівники поліції заглядали у автомобіль ВАЗ-2108 і не вказували, що знайшли там ще когось.

Суд критично розглядає пояснення свідка ОСОБА_7 щодо переховування ОСОБА_4 у багажнику автомобіля, оскільки цей свідок є зацікавленою особою, так як ОСОБА_1 є його сином, а тому ОСОБА_7 міг надати такі покази з метою уникнення сином адміністративної відповідальності.

Окрім того, суд критично розглядає пояснення свідка ОСОБА_7 та самого ОСОБА_1 про те, що « ОСОБА_4 » сплачував за нього штраф за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки, як вбачається з копії квитанції, наданої ОСОБА_1 , фактичним платником у квитанції вказаний сам ОСОБА_1 .

Суд не акцентує увагу на поясненнях свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 щодо того, що ОСОБА_1 сів на пасажирське сидіння автомобіля ВАЗ-2108, оскільки вони вказали, що не бачили, що відбувалося після того, як автомобіль від`їхав від кафе, та як цей автомобіль зупинився. ОСОБА_12 вказала, що побачила цей автомобіль біля будинку, вже припаркованим, коли ОСОБА_1 стояв на вулиці.

Окрім того, ОСОБА_12 вказала, що перебувала у стосунках з ОСОБА_1 і вагітна від нього, а тому її покази не можуть бути неупередженими.

Суд констатує, що свідок ОСОБА_10 прибув через годину після допиту свідка ОСОБА_7 , та надаючи пояснення про те, як допомагав ОСОБА_1 сідати у таксі, почав самостійно, без запитань суду з власної ініціативи описувати зовнішність водія таксі – зачіску та зраіст. При цьому, раніше суд задавав ці самі запитання щодо зовнішності «Сергія» свідку ОСОБА_7 . Окрім того, ОСОБА_10 вказав, що раніше водія таксі він не бачив, і водій сидів у кабіні та не виходив на вулицю (тобто свідок не бачив його у повний зріст), свідок вказав, що зріст водія такий самий, як і у нього приблизно 180 см. Ці обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 могли умовити ОСОБА_10 перед його виступом у якості свідка дати такі покази суду.

Версію ОСОБА_1 , що він був пасажиром, а автомобілем керував «Сергій», який раптово зник чи приховався, суд вважає надуманою, з метою уникнути адміністративної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, судом не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

Як вбачається з довідки інспектора САП Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим самим органом, стягнення покладається в межах санкції, встановленої за більш тяжке правопорушення із вчинених.

У даному випадку більш тяжким правопорушенням є ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130, 268, 283, 284, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених.1 ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA168999980313020149000020001, Банк одержувача – Казначейство України, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення їй постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя: І.М. Сухоруков