Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №127/36420/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36420/25

Провадження № 2/127/8426/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Огородника В.В. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позов мотивувала тим, 06.02.2005 року шлюб було розірвано Вінницьким міським судом Вінницької області від 22.04.2019 року у справі№127/6707/19. Від даного шлюбу вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається у Технікумі готельного господарства, туризму та громадського харчування №21 у м. Варшаві, Республіка Польша, (01.09.2022 року по 31.08.2027 року). Син проживає разом із позивачкою в тому числі під час навчання у Варшаві та знаходиться на її утриманні. Потребує коштів на проїзд, навчання, харчування, одяг, канцелярські приладдя. Натомість, відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має таку можливість, оскільки є здоровою особою та отримує стабільний дохід.

ОСОБА_3 досяг повноліття, є молодшим 23 років, продовжує навчання, доходів немає, а тому потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу. З огляду на викладене позивач просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати звернення до суду із цією заявою і до закінчення ОСОБА_3 , але не більше як до досягненням ОСОБА_3 23-х річного віку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Вказану ухвалу, разом із копією позовної заяви з додатками, було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу його зареєстрованого місця проживання (R067062967266). Однак поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою про повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що є належним повідомлення, на що вказував Верховний Суд в постанові від 13 травня 2024 року в справі №755/4829/23.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, що ґрунтуються на вимогах ст. 182, 199, 200 СК України.

Судом установлено,що 29.06.2024 року було зареєстровано шлюб Мазовецьким відділом реєстрації актів цивільного стану в м. ст. Варшава, що підтверджується копією скороченого витяга із актового запису свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , у зв`язку із чим ОСОБА_4 змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 4).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 20.08.2020 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 7).

Відповідно до довідки THTG.SS.JP.4318.17.2025 від 16.0.7.2025 року виданої Технікумом готельного господарства, туризму та громадського харчування №21 у м. Варшава, зазначено що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є учнем 3 GO класу. Навчання розпочав 1 вересня 2022. Запланована дата закінчення навчання – 31 серпня 2027 року (а.с. 8).

ОСОБА_3 , досяг повноліття, проживає разом матір`ю, не працює, доходів не має та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, доказів про надання допомоги на утримання сина, який розпочав навчання, не надав.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

ОСОБА_3 досяг повноліття, є меншим 23 років, продовжує навчання, доходів не має, проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, а тому суд дійшов висновку, що син потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу в певній мірі.

При цьому суд враховує, що відповідач доказів не можливості надання такої допомоги суду не надав, а позивач бажає в судовому порядку врегулювати участь відповідача в наданні такої допомоги на період навчання допомоги.

Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, чоловіка, дружини, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №761/10510/17.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначалося вище суд дійшов висновку, що повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчання, а батько може надавати таку допомогу в певній мірі.

Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує взаємний обов`язок батьків по утриманню дитини, а також те, що відповідач доказів надання допомоги сину та неможливості утримувати його суду не надав. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, витрати пов`язані з навчанням (проїзд до навчального закладу, харчування, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, зокрема й щодо можливості кожного із батьків надавати допомогу, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 1/4 частки доходу відповідача.

При визначені розміру аліментів суд взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24.12.2014 в справі №6-186цс14, та врахував всі обставини, визначені ст. 182 СК України, та певну можливість утримання дочки матір`ю (позивачем), як-то визначено ст. 200 СК України.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 досяг повноліття, а аліменти в порядку ст. 199 СК України стягуються на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, аліменти підлягають стягненню з 19 листопада 2025 року.

Суд також звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 199 СК України право повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, на її утримання припиняється у разі припинення навчання, а тому суд при визначенні періоду стягнення аліментів вважає за необхідне встановити межу до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення повнолітньою дитиною 23 років.

На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст.182, 199, 200 СК України, ст. ст.12, 81-82, 141, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який навчається у Технікумі готельного господарства, туризму та громадського харчування №21 у м. Варшава, аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 19 листопада 2025 року, і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.01.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: