Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №142/44/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/44/26

Номер провадження № 3/142/40/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А. А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Рудницьке Піщанського району Вінницької області, громадянку України, зареєстровану в АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення непрацюючу,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675769 від 21 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу, 21 січня 2026 року, о 16 годині 02 хвилини, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення права дитини на здобуття освіти свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2015 року народження, а саме: не відвідував КЗ «Чорноминський ліцей» більше 10 днів підряд без поважних причин. Вказані дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, проте в матеріалах справи міститься її письмова заява про визнання вини та розгляд справи у її відсутність.

Враховуючи вищевикладене, на підставі положень ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст. 184 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей

Відповідно до ч. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту, повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Статтею 150 СК України передбачено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов`язані поважати дитину, та встановлено заборону щодо експлуатації дітей та фізичних покарань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675769 від 21 січня 2026 року, в якому зафіксовано, що 21 січня 2026 року, о 16 годині 02 хвилини, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо забезпечення права дитини на здобуття освіти свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2015 року народження, а саме: не відвідував КЗ «Чорноминський ліцей» більше 10 днів підряд без поважних причин, копією акту обстеження умов проживання від 21 січня 2026 року, відношенням директора КЗ «Чорноминського ліцею» Піщанської селищної ради від 18 грудня 2025 року за вих. № 98, адресованого начальнику ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 січня 2026 року, в яких вона підтверджує, що її син ОСОБА_2 інколи без поважних причин не відвідує навчальний заклад КЗ «Чорноминський ліцей», пояснюючи це тим, що дитина хворіє, а також тим, що в окремих випадках він запізнюється до навчального закладу у зв`язку з несвоєчасним пробудженням уранці. Також судом досліджено долучені до протоколу копію паспорта громадянки України ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , а також витяг з інформаційної бази «АРМОР» щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу правопорушника, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також з урахуванням того, що шкоди державним та суспільним інтересам не завдано, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження у справі закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ст. 184, ст. ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: