Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №686/34133/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34133/25

Провадження № 2-а/686/67/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Козуляк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який подано та підписано представником Кантелюк Томаш-Теодор Юрійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана та підписана представником Кантелюк Томаш-Теодор Юрійовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 14.11.2025 року № 14057, згідно з якою просить скасувати вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що суть адміністративного правопорушення, із змісту постанови наступна: 13.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 поштою надійшла особисто заява в порядку статті 279-9 стосовно того, що громадянин ОСОБА_2 не оспорює допущеного порушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_2 , 1994 р.н., підлягає доставленню в ТЦК та СП, у зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних № 476897, що була надіслана 09.10.2024 за адресою АДРЕСА_1 із зазначеною датою явки 20.10.2024. У визначені в повістці дату і час, гр. ОСОБА_1 не з`явився, про поважність неприбуття у встановленому законом порядку ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив. У зв`язку з цим до правоохоронних органів скеровано електронне звернення від 26.11.2024 про доставлення даного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Вказаною бездіяльністю, гр. ОСОБА_1 фактично порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України». Відповідальність за вищевказане правопорушення, передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_2 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та визнав свою провину згідно заяви від 21.07.2025, направленої громадянином ІНФОРМАЦІЯ_4 поштою, постановив накласти на громадянина ОСОБА_3 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. Штраф повинен бути внесений у 15-денний термін з дня вручення даної постанови. ОСОБА_1 вважає постанову № 14057 від 14.11.2025 року незаконною з наступних підстав: Відповідно до вказаної постанови, громадянин ОСОБА_2 не прибув за повісткою для уточнення даних № 476897 на вказану дату явки - 0.10.2024. До правоохоронних органів скеровано електронне звернення від 26.11.2024 про доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Згідно з ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена 14 листопада 2025 року. Таким чином, строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , встановлений ст. 38 КУпАП, безумовно сплив, що є підставою для закриття провадження. Через сплив строків притягнення до відповідальності, винесення постанови № 14057 від 14.11.2025 року є протиправним, а тому вона підлягає скасуванню як незаконна.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено учасникам справи, та отримано відповідачем 26.12.2025 року.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За правилами частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України до суду не надійшло.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку уточнення даних військовозобов`язаного.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо).

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до абз. 1ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно оскаржуваної постанови № 14057 від 14.11.2025р. встановлено, що 13.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 поштою надійшла особисто заява в порядку статті 279-9 стосовно того, що громадянин ОСОБА_1 не оспорює допущеного порушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , 1994 р.н., підлягає доставленню в ТЦК та СП, у зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних № 476897, що була надіслана 09.10.2024 за адресою АДРЕСА_1 із зазначеною датою явки 20.10.2024. У визначені в повістці дату і час, гр. ОСОБА_1 не з`явився, про поважність неприбуття у встановленому законом порядку ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив. У зв`язку з цим до правоохоронних органів скеровано електронне звернення від 26.11.2024 про доставлення даного громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Вказаною бездіяльністю, гр. ОСОБА_1 фактично порушив вимоги абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України». Відповідальність за вищевказане правопорушення, передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та визнав свою провину згідно заяви від 21.07.2025, направленої громадянином ІНФОРМАЦІЯ_5 поштою, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно з частиною п`ятою статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Частиною дев`ятою статті 38 КУпАП установлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто за змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена в рішення судів, в тому числі апеляційної інстанції, зокрема: постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 по справі № 459/1038/25, Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі № 204/8924/25, від 05 грудня 2025 року по справі № 398/3059/25, тощо.

Як вказано вище, приведеним вище приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

За обставинами цієї справи позивач не прибув за викликом 20.10.2024рдо ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 210-1 КУпАП, є 20 жовтня 2024 року, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити саме 20 жовтня 2024 року.

При цьому суд зауважує, що явка позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 в будь-який інший день після 20 жовтня 2024 року, наприклад, 21 жовтня 2024 року, утворить склад такого правопорушення.

Постанова № 14057 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП винесена 14 листопада 2025 року, тобто після закінчення визначеного статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що на час винесення оскаржуваної постанови закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені частиною першою статті 38 КУпАП, суд доходить до висновку, що оскаржена позивачем постанова має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрите.

Крім цього, суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 7 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк уже закінчився, то це є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Застосування ж річного строку передбаченого частиною 7 статті 38 КУпАП може бути актуальним лише в тому випадку коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 14.11.2025 поза межами строку, встановленого ч.7 ст.38 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача щодо строків притягнення до відповідальності знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що правомірність винесення оскаржуваної постанови, не доведена стороною відвідача, тож підлягає скасуванню, а позов – задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України. Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За умовами частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі котрого було притягнуто до адміністративної відповідальності позивача та останнім понесено витрати з розгляду вказаної справи в суді, тому за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 484 гривень 48 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9,72-74,77,121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 14057 від 14.11.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 гривень 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа