Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №465/9639/25 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №465/9639/25

Суддя: Чорний І. Я.

465/9639/25

3/465/682/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.01.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Чорний І.Я., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

20.10.2025 близько 16:40 ОСОБА_1 , перебуваючи на перехресті вулиць Кульпарківська-Антоновича у м. Львів, вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, а саме, на неодноразову законну вимогу поліцейських, не пред`явив документ посвічує особу, відмовився повідомляти свої анкеті дані, поводився агресивно та демонстративно не реагував на та зауваження поліцейських.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.

Судом вживались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).

З огляду на наведене, вважаю за необхідне провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №988726 від 22.10.2025;

- долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер за участі ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до приписів ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно з примітки до статті 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою – п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Чинний закон про адміністративну відповідальність не містить у собі визначення поняття малозначності, а також не розкриває основних його ознак.

Відтак слід дійти висновку, поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи.

Виходячи із загальної сутності ознак малозначності у справах про адміністративні правопорушення, слід дійти висновку, що малозначними є лише (тільки) ті адміністративні правопорушення, які не становлять великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння, не відбувається спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, беручи до уваги досліджене відео з засобів технічної фіксації, яким підтверджуються обставин щодо непред`явлення документів що посвічують особу, однак внаслідок вчинення ним таких дій не було заподіяно істотної шкоди державним, приватним та суспільним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом, - суд, керуючись принципом індивідуального визначення покарання, вважає, що на підставі ст.22 КУпАП слід звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.

Керуючись ст.ст. 9, 22, 185, 268, 283, 284 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі – закрити.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Я. Чорний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua