Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №240/2479/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №240/2479/24

Суддя: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2479/24

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

23 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Редько Наталії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що після досягнення її донькою 15 років, звернулася до відповідача із заявою про оформлення та видачу її доньці паспорта громадянина України виключно у формі книжечки та достатніми, на думку позивача, документами. За результатом розгляду вказаної заяви отримано відповідь про відмову у видачі та оформленні паспорта громадянина України її доньці зразка 1994 року. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом для захисту прав та інтересів доньки позивача.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії:

-визнано протиправною бездіяльність Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 23.12.2023 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у відповідності до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.

-зобов`язано Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.12.2023 про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року відповідно до вимог Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.

-у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що після досягнення 15-річного віку ОСОБА_1 23.12.2023 особисто у присутності своєї матері, звернулась до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області із заявою щодо оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (а.с.9-10).

Разом із заявою було надано необхідні, на думку позивача, документи для оформлення паспорта, а саме: заяву за формою відповідно до додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянки України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 за №456; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; оригінал та копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; оригінал та копію паспорта матері ОСОБА_2 громадянки України; оригінал та копію довідки про реєстрацію за місцем проживання особи.

За результатом розгляду заяви відповідач повідомив позивача листом від 19.01.2024 вих. №КО-6/6/1828-23/1828/5-24 про те, що її звернення від 23.12.2023 з приводу оформлення і видачі її доньці ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з досягненням 15-річного віку, розглянуто. Зазначено, що у зв`язку із відкликанням згоди на обробку персональних даних, оформлення та видача паспорта громадянина України будь-якої форми неможливі. За заявником залишається право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими не було оформлено чи видано паспорт, з наданням дозволу на обробку персональних даних дитини відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди (а.с.11).

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року її дитині, звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.

Частиною 1 статті 13 Закону № 5492-VI до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, віднесено документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (частина 4 статті 21 Закону № 5492-VI).

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині 7 статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Положення про паспорт громадянина України затверджено постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ), відповідно до пунктів 1, 2 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Пунктами 12, 13 Положення №2503-ХІІ встановлено, що видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

25 березня 2015 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302).

26 жовтня 2016 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 302» (далі - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01 листопада 2016, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Водночас, згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок № 456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Підпунктом 1 пункту 3 Тимчасового порядку №456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС) особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України №2297-VI від 01.06.2010 "Про захист персональних даних" (далі - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Згідно з статтею 2 Закону №2297-VI персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до частин 5, 6 статті 6 Закону №2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

При цьому, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто, фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.

Разом з тим, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Водночас, норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.

Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у цьому випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17, яке набрало законної сили і є зразковим рішенням.

Разом з тим у листі Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області від 19.01.2024 вих. №КО-6/6/1828-23/1828/5-24 зазначено, що звернення позивача від 23.12.2023 з приводу оформлення і видачі її доньці ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з досягненням 15-річного віку, розглянуто. У зв`язку з відкликанням згоди на обробку персональних даних, оформлення та видача паспорта громадянина України будь-якої форми неможливі. За заявником залишається право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими не було оформлено чи видано паспорт, з наданням дозволу на обробку персональних даних дитини відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди (а.с.11). Водночас, колегія суддів зазначає зазначає, що відповідачем не надано оцінки поданим позивачем документам щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо посилання відповідача на недосягнення ОСОБА_1 16-річного віку на час звернення щодо оформлення паспорта у формі паспортної книжечки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Приписами пункту 3 розділу І Порядку №456 встановлено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України: 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Разом із тим, частиною 2 статті 21 Закону №5492-VI чітко встановлено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Тобто, з прийняттям Закону №5492-VI паспорт громадянина України видається з 14 років та є обов`язком особи, яка досягла 14 років, його отримати. Застосування Закону №5492-VI в частині віку видачі паспорту громадянина України не позбавляє позивача права на вибір форми паспорта громадянина України.

При цьому, Порядком №302 також визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт (пункт 3).

Отже, положення Порядку №456 щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України особам, що досягли 16-річного віку, не відповідають Закону №5492-VI, тому, згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (яка передбачає, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України) суд не застосовує положення Порядку №456 щодо оформлення паспорту зразка 1994 року особам тільки після досягнення 16-річного віку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 та від 21.12.2022 у справі №420/5353/20.

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у віці з 14 років.

Під час судового розгляду встановлено, що після досягнення 15-річного віку ОСОБА_1 23.12.2023 особисто, у присутності своєї матері, звернулась до Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу - Олевського сектору УДМС у Житомирській області із заявою щодо оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (а.с.9-10).

Разом із заявою було надано необхідні, на думку позивача, документи для оформлення паспорта, а саме: заяву за формою відповідно до додатку 1 до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянки України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 за №456; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; оригінал та копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; оригінал та копію паспорта матері ОСОБА_2 громадянки України; оригінал та копію довідки про реєстрацію за місцем проживання особи.

Відповідач листом фактично прийняв рішення про відмову у видачі позивачу паспорту у вигляді книжечки. Доводи, що заява розглянута відповідно до Закону України " Про звернення громадян", та відповідь не є рішенням про відмову в видачі паспорту, є безпідставними, оскільки відповідь не містить роз`яснень щодо переліку документів необхідних для отримання паспорта, порядку та способу його отримання.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що відповідач був обізнаний із наміром заявника оформити та отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, а не реалізувати передбачене нормами Законом України "Про звернення громадян" загальне право звернення до органу державної влади.

Отже, дослідивши відмову Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області, викладену в листі від 19.01.2024 вих. №КО-6/6/1828-23/1828/5-24, колегія суддів дійшла висновку, що вказана відповідь суб`єкта владних повноважень є саме рішенням про відмову у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, прийнятим відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992р. №2503-ХІІ, яке може бути оскаржено до суду.

Враховуючи вищезазначене, подання позивачами до заяви щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року всіх необхідних документів, колегія суддів вказує, що дії Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 є протиправними.

Ч.1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб`єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення. При цьому обов`язковою умовою оскарження дій, рішень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Отже, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Редько Наталії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року скасувати.

Ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги Редько Наталії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області щодо видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

Зобов`язати Управління державної міграційної служби у Житомирській області в особі територіального підрозділу-Олевського сектору УДМС у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua