Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №400/6456/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6456/25

Суддя першої інстанції: Лісовська Н.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 22.08.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південної митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «XL-Групп» до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

22.06.2025 товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «XL-Групп» звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці (надалі - Південної митниці) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.12.2024 №UA504170/2024/000007/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 31.12.2024 №UA504170/2024/000070.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів, є необґрунтованими та не можуть впливати на числові значення заявленої митної вартості товару. На думку позивача, до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дозволяли митному органу застосувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів у відповідності до п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тобто не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 позов задоволено з підстав того, що позивачем, для оформлення товару за першим методом, надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій митного органу щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2023 між ТОВ «XL-Групп» (покупець) та компанією «DOUBLE COIN GROUP (XINJIANG) KUNLUN TYRE» CO., LTD (продавець, КНР) укладено контракт на поставку товару №12/10/2023, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю автошини (іменовані надалі - товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар. /а.с.29-32/

26.09.2024 продавець виставив ТОВ «XL-Групп» інвойс №KL2024XL0926UKR на поставку товару (шини) у кількості 196 упаковок, ціна за одиницю 146 дол.США, загальна сума 28616дол. США, умови поставки FOB Циндао. /а.с.19/

З метою митного оформлення імпортованого товару, 31.12.2024 позивачем подано до Миколаївської митниці митну декларацію №24UA504170006280U4 на імпортований товар. /48-49/

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи: сертифікат відповідності (Certificate of conformity) №UA.PN.191.3959-24 від 18.12.2024; пакувальний лист (Packing list) від 26.09.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №KL2024XL0926UKR від 26.09.2024; коносамент (Bill of lading) №S0124100114 від 15.10.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №24144 від 30.12.2024; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №KL2024XL0926UKR від 26.09.2024; акт проведення огляду товару №UA500110/2024/001020 від 30.12.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №241004/000626497 від 04.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2612/31 від 26.12.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №2/10/2023 від 12.10.2023; договір про надання послуг митного брокера №08/03 від 08.03.2023; договір (контракт) перевезення №1009/2024/0302 від 10.09.2024, №2105/24/01 від 21.04.2024, №ШБ-02/24 від 02.01.2024; калькуляцію від 26.09.2024; комерційну пропозицію від 25.09.2024; прайс-лист від 25.09.2024; митну декларацію країни відправлення №425820240001156497.

Митну вартість поставленого товару, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Миколаївська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

документи подані декларантом до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (пакування, фабричне маркування) необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості, а також відомості про вартість страхування, страхові документи, передбачені п.8 ч.2 ст.53 МК України;

не надано бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості, використані декларантом відомості не підтверджено документально;

в наданій довідці про транспортні витрати від 26.12.2024 №2612/31 відсутня інформація щодо пункту пропуску на митну територію України;

в наданому документі (калькуляція) від 26.09.2024 відсутня інформація стосовно валюти одиниці виміру, технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул, з камерою чи без та інших характеристик визначальних для оподаткування).

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Миколаївською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів (за наявності) надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості (пакування, фабричне маркування), а також відомості про вартість страхування, страхові документи; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

31.12.2024 позивачем направлено митному органу лист №16/31, яким повідомлено, що інших документів надано не буде. /а.с.50/

31.12.2024 Миколаївською митницею було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA504170/2024/000007/2, відповідно до якого здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості товару та застосовано резервний метод, яким митну вартість товарів: №1 скориговано до рівня 215,3054 дол.США/од. замість 146 дол.США/од., заявлену декларантом. /а.с.9-10/

Також, Миколаївська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA504170/2024/000070. /а.с.11-12/

Не погоджуючись із прийнятими Миколаївською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України (надалі – МК України), митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст.57 МК України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 МК України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 вищезазначеної статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від 31.12.2024 №UA504170/2024/000007/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 31.12.2024 №UA504170/2024/000070.

В даному випадку, із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано за основним методом з тих підстав, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з наведеним, митним органом для визначення митної вартості товару застосовано резервний метод.

При цьому, за наслідком проведення митних процедур, відповідачем у спірному рішенні вказано, що декларантом не підтверджено числові значення таких складових митної вартості товарів як пакування, фабричне маркування, відомості про вартість страхування та не надано бухгалтерської документації щодо оплати таких складових митної вартості товару. Також, вказано про відсутність інформації в довідці про транспортні витрати щодо пункту пропуску на митну територію України. Крім зазначеного зауважено, що в калькуляції від 26.09.2024 відсутня інформація стосовно валюти одиниці виміру, технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул, з камерою чи без та інших характеристик визначальних для оподаткування).

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані при декларуванні товарів відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митних деклараціях, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Перевіривши матеріали справи та надаючи оцінку обставинам, які викликали у відповідача сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, судова колегія зазначає наступне.

Так, згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (пакування, фабричне маркування) необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів спростовує вказані доводи та зазначає, що в контракті від 12.10.2023 №12/10/2023 сторони погодили, що продавець зобов`язаний відвантажити товар в експортній упаковці, яка забезпечить збереження товару від будь-яких ушкоджень під час транспортування та навантажувально-розвантажувальних робіт; продавець належним чином здійснює маркування товару; всі витрати, пов`язані з пакуванням та фабричним маркуванням товару несе продавець (п.п.4.1-4.3 контакту від 12.10.2023).

Отже, враховуючи, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку/використання пакувальних матеріалів та фабричне маркування товару, в свою чергу, імпортером жодних витрат на пакування/маркування понесено не було, тому такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару.

Крім того, з митної декларацій №24UA504170006280U4 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання «ZZ00». /а.с.48-49/

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо пакування/маркування, як складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є безпідставними.

Також необґрунтованими є і посилання митного органу щодо не підтвердження з боку позивача відомостей про вартість страхування, оскільки відповідно до інвойсу №KL2024XL0926UKR від 26.09.2024 товар поставлявся на умовах FOB. При цьому, такі умови поставки (FOB) не передбачають обов`язкове страхування вантажу продавцем, а відносять це на ризики покупця. Разом з тим, в довідці про транспортні витрати від 26.12.2024 №2612/31 вказано, що старування вантажу не проводилось, в свою чергу, митниця протилежного не довела.

Крім того, враховуючи, що декларантом не було понесено витрати на пакування, фабричне маркування товару, а також, з огляду на те, що страхування товару не здійснювалось, не заслуговують на увагу зауваження митного органу стосовно не подання до митного оформлення бухгалтерської документації про оплату зазначених складових митної вартості товару.

Стосовно посилань Миколаївської митниці, що в довідці про транспортні витрати від 26.12.2024 №2612/31 відсутня інформація щодо пункту пропуску на митну територію України, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з метою підтвердження транспортних витрат ТОВ «XL-Групп» разом із митною декларацією було надано, зокрема довідку про транспортні витрати від 26.12.2024 №2612/31, відповідно до якої вартість міжнародного перевезення за маршрутом Циндао - м.Чорноморськ складає 213367,96грн., організація автоперевезення вантажу на території України м.Чорноморськ - м.Миколаїв – 25117,38грн. Також, з рахунку від 26.12.2024 №23620 вбачається детальний перелік послуг щодо перевезення імпортованого товару. Таким, чином, детальний опис витрат, фактично понесених позивачем, в т.ч. і за кордоном, наведеного безпосередньо в рахунку на оплату витрат на перевезення та довідці про транспортні витрати, підтверджує вартість перевезення товару та надання інших послуг. При цьому, довідка від 26.12.2024 №2612/31 містить відомості щодо пункту пропуску на митну територію України (м.Чорноморськ).

Також, відповідно до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, калькуляція товару не є обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товару в розумінні ч.2 ст. 53 МК України, а тому не може впливати на числові значення заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з наявністю у поданих документах розбіжностей, є необґрунтованими.

Позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту, було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, ст.53 МК України врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, яка не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Відповідно до ст.ст.189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Частина 2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.12.2023 у справі №380/23618/21, п.4 ч.2 ст.5 МК України врегульовано, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 17.11.2022 у справі №807/221/18, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за резервним методом.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, вона не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Тобто, відповідач у спірному рішенні не навів обґрунтування числового значення визначеної митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування, чим не виконав вимоги ст.55 МК України. Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим можна дійти висновку, що митним органом необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товарів, а тому оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці від 31.12.2024 №UA504170/2024/000070, вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, при вирішенні справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південної митниці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Південну митницю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв