Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №420/12168/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №420/12168/25

Суддя: Шевчук О.А.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12168/25

Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів – Бойка А.В., Єщенка О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення щорічного перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2020 з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020) мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії;

- зобов`язати відповідача починаючи з 01.01.2020 провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020) мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії;

- стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 533 230,66 грн. в якості компенсації майнової шкоди за період з 01.01.2020 по 28.02.2025, завданої протиправною бездіяльністю ГУ ПФУ в Одеській області щодо не проведення щорічного (станом на 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020) перерахунку пенсії у зв`язку зі щорічним підвищенням мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку ГУ ПФУ в Одеській області;

- стягнути з ГУ ПФУ на його користь грошові кошти в сумі 227 203,91 грн., які враховують «інфляційну складову» грошового зобов`язання (за період з 01.01.2020 по 28.02.2025), що виникло у ГУ ПФУ в Одеській області перед ОСОБА_1 у зв`язку зі щорічним не проведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку ГУ ПФУ в Одеській області;

- стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 46 440,60 грн., які враховують 3% річних грошового зобов`язання (за період з 01.01.2020 по 28.02.2025), що виникло у ГУ ПФУ в Одеській області перед ОСОБА_1 , у зв`язку зі щорічним не проведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку ГУ ПФУ в Одеській області;

- стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 161 375,03 грн., які враховують моральну шкоду (за період з 01.01.2020 по 28.02.2025), завдану ОСОБА_1 у зв`язку зі щорічним не проведенням перерахунку пенсії (починаючи з 01.01.2020) на підставі щорічного підвищення мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії. Грошові кошти стягнути з будь-якого рахунку ГУ ПФУ в Одеській області;

- стягнути з відповідача грошові кошти в сумі, яка кореспондує сумі задоволених вимог за цим адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі – Закон № 2262-XII). Позивач вважає, що з 01.01.2020 виникли підстави для перерахунку його пенсії, виходячи з розрахункової величини для визначення посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення», з якої він звільнився, а саме: прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії (але не менше 50% мінімальної заробітної плати) та з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. На його звернення до територіального органу Пенсійного фонду щодо проведення перерахунку пенсії, відповідно до вищевказаних положень, відповідач проявив протиправну бездіяльність, яка на думку позивача, порушує його конституційне право на належний соціальний захист, передбачений Законом № 2262-XII..

За розрахунками позивача ГУ ПФУ в Одеській області, внаслідок протиправних дій заборгувало йому грошові кошти у сумі: 533 230,66 грн., а розмір пенсії, починаючи з 01.01.2024 повинен становити 23 423,63 грн. Окрім цього, як вважає позивач, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду набув правового статусу «Боржника», а позивач набув правового статусу «Кредитора», з урахуванням положень статті 625 ЦК України відповідач повинен також сплатити на його користь «інфляційну складову боргу» та три відсотки річних за період з 01.01.2020 по 28.02.2025, сума яких у загальному розмірі 273644,51 грн. (227 203,91 грн. + 46 440,60 грн.). Таким чином, загальна заборгованість становить 806 875,17 грн.

Також позивач вважає, що протиправними діями ГУ ПФУ в Одеській області спричинена йому моральна шкода, внаслідок чого відповідач має сплатити йому компенсацію моральної шкоди в розмірі 20% від розрахункової величини майнової складової цього адміністративного позову (тобто 20% від суми 806 875,17 грн.), що складає 161 375,03 грн. Загальний розмір належних виплат становить 968 250,20 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, є незаконним та необґрунтованим, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції про помилковість висновків суду першої інстанції апелянт наголошує на тому, що суд не надав належної оцінки тому, що його право на перерахунок пенсії прямо передбачене положеннями статті 63 Закону №2262-XII.

Апелянт зауважує, що Законом №2262-XII передбачені дві правові підстави для перерахунку раніше призначених пенсій, по-перше, звернення пенсіонера із заявою про перерахунок пенсії (з відповідним посиланням на необхідні документи/правові основи перерахунку), та по-друге, прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про перерахунок раніше призначених пенсій.

Крім того, мотивуючи свою позицію апелянт посилається на пункт 33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, де суд виснував, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог частини 5 статті 242 КАС не врахував наведену позицію Верховного Суду, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Також апеляційна скарга містить доводи про те, що судом першої інстанції не були належним чином встановлені обставини справи, не досліджені належним чином докази, а рішення суду, як вважає апелянт, не містить належного обґрунтування висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнився у запас з посади «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення», перебуває на обліку ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону №2262-XII.

05 квітня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із досудовою вимогою щодо перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2020, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, а також виплатити заборгованість з виплаті пенсії за період з 01.01.2020 по 28.02.2025 у сумі 533 230,66 грн. (без врахування інфляційної складової боргу та 3% річних) за порушений обов`язок боржника (ГУ ПФУ в Одеській області) зі щорічного перерахунку пенсії заявника.

У відповідь на вказане звернення ОСОБА_1 територіальний орган Пенсійного фонду жодним чином не відреагував у зв`язку з чим, позивач вважаючи таку бездіяльність протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2020 з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020) мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Суд зазначив, що позиція позивача про обов`язок ГУ ПФУ в Одеській області самостійно перераховувати пенсію, відповідно до положень Постанови №704 з урахуванням щорічного підвищення з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020 мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу є помилковою.

При цьому, як суд зауважив, аналіз висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, надає можливість виснувати, що до моменту отримання належної довідки, виготовленої уповноваженим органом, у органу Пенсійного фонду не виникає обов`язку щодо перерахунку пенсії.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог суд також відмовив, оскільки визнав їх похідними від вказаної вище вимоги, яку визнав безпідставною.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписи частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон №2011-ХІІ) встановлюють, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частинами 2, 3 наведеної норми, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі і вище - Закон №2262-ХІІ).

Згідно преамбули вказаного Закону, останній визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Стаття 43 Закону № 2262-ХІІ визначає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами 1, 2 та 4 статті 63 Закону№ 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі і вище - Постанова №704 ) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Поряд з цим, варто зауважити, що до моменту отримання належної довідки із визначенням грошового забезпечення у відповідності до наведених законодавчих вимог у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Повертаючись до матеріалів справи колегія суддів враховує, що судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2019 ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогою про визнання протиправною бездіяльності, щодо не подання до ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №420/7620/19 позов ОСОБА_1 – задоволено.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії.

На виконання рішення суду у справі №420/7620/19 ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлена № ЮО100158 від 09.12.2020, однак внаслідок відмови ГУ ПФУ в Одеській області у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки позивач був змушений звернутися до суду за судовим захистом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі №420/2120/21 позов ОСОБА_1 – задоволено.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 довідки №ЮО100158 від 09.12.2020 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019.

В подальшому ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 у справі №420/16771/22 позов ОСОБА_1 – задоволено та на виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлена довідка №ЮО100158 від 24.11.2023 про грошове забезпечення станом на 01.01.2021.

Водночас, внаслідок відмови ГУ ПФУ в Одеській області у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки №ЮО100158 від 24.11.2023 позивач був змушений звернутися до суду за судовим захистом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №420/19379/24 задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки та зобов`язано відповідача з 01.02.2021 перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 №ЮО100158 від 24.11.2023, виданої станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704 та здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром з 01.02.2021 по день проведення перерахунку. В задоволенні позовних вимог про виплату пенсії без обмеження її виплати максимальним розміром суд відмовив.

Наведені вище обставини, свідчать про те, що позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, в тому числі, щодо визначення розмірів складових грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з якого обраховується посадовий оклад і оклад за військовим званням.

Тобто, позивач обізнаний про те, що для перерахунку пенсії слід подати до територіального органу Пенсійного фонду відповідну довідку про розміри грошового забезпечення.

Колегія суддів враховує, що згідно матеріалів справи, позивач 05.04.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із досудовою вимогою про перерахунок розміру його пенсії, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, а також про виплату заборгованості, яка утворилася внаслідок, як вважає позивач, протиправних дій ГУ ПФУ в Одеській області.

Також колегія суддів зауважує, що мотивуючи як позовну заяву, так і апеляційну скаргу, ОСОБА_1 посилався на положення статті 63 Закону №2262-XII, згідно якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами.

Окрім цього, в обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на пункт 33 постанови Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, де суд виснував, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи (в тому числі довідка про розміри грошового забезпечення), так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Тобто, аналіз висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 свідчить, що до моменту отримання належної довідки, виготовленої уповноваженим органом, у органу Пенсійного фонду не виникає обов`язку щодо перерахунку пенсії.

Апелянт залишив поза увагою, той факт, що така довідка формується у зв`язку зі зверненням пенсіонера або у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про зміну розмірів посадових окладів, чого в даному випадку не відбулося, а право на перерахунок пенсії виникає внаслідок збільшення розмірі грошового забезпечення через збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який є розрахунковою величиною.

Колегія суддів наголошує, що зверненню позивача до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку пенсії має передувати звернення до уповноваженого органу, у випадку позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо виготовлення та направлення до органу Пенсійного фонду та/або пенсіонеру, відповідної довідки для перерахунку пенсії про розмір грошового забезпечення, складові якого змінюються внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного календарного року.

Слід зазначити, що позиція ОСОБА_1 про протиправність бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області щодо не проведення щорічно перерахунку пенсії через підвищення мінімальної заробітної плати щороку з 01 січня кожного року, суперечить висновкам Верховного Суду щодо порядку здійснення перерахунку пенсії, а обраний позивачем спосіб захисту не призводять до вирішення питання щодо перерахунку розміру пенсії у зв`язку зі збільшенням щорічно розміру прожиткового мінімуму.

Окрім цього, колегія суддів зауважує, що попри наведення обгрунтувань своїх позовних вимог із посиланням на позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 28.10.2024 у справі №420/3341/23, а також в постанові від 02.08.2022 у справі 440/6017/21, де суд виснував, що обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою – для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, позивач у позовних вимогах просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням щорічного підвищення (з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020 року) мінімальної заробітної плати як складової при визначенні розміру посадового окладу за посадою «Командир окремого батальйону матеріального забезпечення» та окладу за військовим (спеціальним) званням станом на 01 січня календарного року, в якому проводиться перерахунок пенсії.

Колегія суддів зауважує, що таке формулювання також є помилковим оскільки, як мовилося вище, під час визначення розміру складових грошового забезпечення військовослужбовців, такий розмір обраховується з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано зауважив на помилковості позиції позивача про обов`язок ГУ ПФУ в Одеській області самостійно перераховувати пенсію, відповідно до положень Постанови №704 з урахуванням щорічного підвищення з 01 січня кожного календарного року, починаючи з 01.01.2020, мінімальної заробітної плати, як складової при визначенні розміру посадового окладу.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необґрунтованість та помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про протиправність бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Доводи апелянта гуртуються на помилковому розумінні норм права, висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції. Також безпідставними є доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не були встановлені обставини справи та не були наведені обґрунтування висновків суду та фактично ґрунтуються на тому, що апелянт не погоджується із висновками суду.

Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, слід констатувати, що рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування правильного по суті рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів– залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя О. В. Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua